Експерти попереджають: без законодавчих змін і перегляду формули розрахунків небалансів боргова криза лише поглиблюватиметься, підриваючи енергетичну безпеку та інвестиційну привабливість країни.
Системна криза балансуючого ринку
Стабільність енергосистеми України дедалі частіше опиняється під загрозою через накопичення боргів на балансуючому ринку електроенергії. Ця проблема не виникла раптово — вона має глибоке коріння та роками наростала, поступово перетворившись на один із ключових викликів для всієї галузі.
Про масштаб кризи заявив голова правління Українська вітроенергетична асоціація Андрій Конеченков. За його словами, заборгованість перед Укренерго сягає близько 47 мільярдів гривень. Водночас сама компанія має виплатити виробникам “зеленої” електроенергії приблизно 24 мільярди гривень. Така взаємна заборгованість створює замкнене коло фінансової нестабільності.
Балансуючий ринок є критично важливим елементом функціонування енергосистеми. Саме тут відбувається врегулювання різниці між прогнозованим та фактичним виробництвом і споживанням електроенергії. Якщо механізми розрахунків дають збій, це миттєво відображається на платоспроможності учасників ринку.
Зростання боргів означає, що виробники електроенергії недоотримують кошти, які мають спрямовуватися на обслуговування обладнання, виплату кредитів і модернізацію потужностей. Особливо вразливими виявляються підприємства відновлюваної енергетики, для яких стабільність розрахунків є критичною умовою роботи.
Проблема набуває ще більшої гостроти в умовах воєнних викликів та постійних атак на енергетичну інфраструктуру. Кожна гривня, яка не доходить до виробника, — це відкладений ремонт, незапущений проєкт і втрачений шанс на посилення енергетичної безпеки.
Борговий ланцюг і його наслідки для “зеленої” енергетики
Виробники “зеленої” електроенергії вже тривалий час працюють у режимі фінансової турбулентності. Невизначеність із виплатами на балансуючому ринку створює додатковий тиск на компанії, які інвестували значні ресурси у вітрові та сонячні електростанції.
За даними, оприлюдненими РБК-Україна, у 2025 році борг на балансуючому ринку перед Укренерго зріс на 21% — до рекордних 42 мільярдів гривень. Водночас заборгованість самої компанії перед учасниками ринку збільшилася на 36% — до 22,9 мільярда гривень. Ці цифри свідчать про системний характер проблеми.
Борговий ланцюг руйнує довіру між учасниками ринку. Коли платежі затримуються або здійснюються частково, компанії змушені скорочувати витрати, відкладати інвестиції та переглядати плани розвитку. Для відновлюваної енергетики це означає гальмування нових проєктів і втрату темпів декарбонізації.
У Європейська бізнес асоціація переконані, що накопичення боргів підриває функціонування енергоринку та відлякує інвесторів. Для міжнародних партнерів прозорість і передбачуваність розрахунків є визначальними факторами при ухваленні рішень про фінансування.
Енергетичний експерт Український інститут майбутнього Андріан Прокіп наголошував, що неплатежі на різних сегментах ринку становлять серйозну загрозу енергетичній безпеці. Адже без стабільних надходжень компанії не можуть оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру та розвивати нові потужності.
Своєю чергою, ICC Ukraine у зверненні до регулятора підкреслював, що боргова криза позбавляє галузь ресурсів на відновлення. У час, коли енергосистема потребує масштабної модернізації, фінансове виснаження стає критичним фактором ризику.
Шляхи врегулювання та роль держави
Попри складність ситуації, експерти вважають, що вона має потенціал для врегулювання. Ключовим елементом може стати перегляд законодавчої бази та вдосконалення формули розрахунків небалансів, які часто стають джерелом суперечок і фінансових перекосів.
Андрій Конеченков наголошує, що повернення до чіткої та прозорої формули перерахунку виплат дозволить швидко зняти напругу на ринку. Законодавчі зміни мають забезпечити справедливий розподіл фінансового навантаження між учасниками та мінімізувати ризики накопичення нових боргів.
Важливу роль у цьому процесі відіграє регуляторна політика та позиція держави. Без системного підходу до врегулювання заборгованості балансуючий ринок і надалі залишатиметься зоною підвищеної турбулентності. Це, своєю чергою, впливатиме на стабільність енергосистеми загалом.
Директор енергетичних програм Центр Разумкова Володимир Омельченко звертав увагу, що борги на балансуючому ринку зросли більш ніж на 20% через неплатежі споживачів. Це свідчить про необхідність комплексного вирішення проблеми — від дисципліни розрахунків до вдосконалення тарифної політики.
Стабільність енергосистеми України безпосередньо залежить від фінансової стійкості її учасників. Якщо боргова криза не буде подолана, країна ризикує втратити не лише інвестиції у “зелену” енергетику, а й здатність швидко відновлювати та модернізувати свою енергетичну інфраструктуру. У нинішніх умовах це питання не лише економіки, а й національної безпеки.
