Новий виток війни: гіперзвукова відповідь Москви
На фоні зустрічі у Туреччині ситуація на сході Європи продовжує загострюватись. Росія у четвер завдала удару по Україні новою гіперзвуковою балістичною ракетою середньої дальності, називаючи це відповіддю на використання Києвом американських і британських ракет проти російських об’єктів.
Це знаменує нову фазу війни, яка триває з лютого 2022 року, коли Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Генсек НАТО Марк Рютте та президент Туреччини мають намір обговорити, як ця ескалація вплине на позицію альянсу, зокрема у сфері оборонної політики та стратегічного стримування.
Туреччина: баланс між Росією та Україною
Туреччина, яка межує з Чорним морем, намагається зберігати унікальну позицію в конфлікті. Вона засудила російське вторгнення та підтримала територіальну цілісність України, постачаючи Києву зброю, включаючи безпілотники Bayraktar TB2, які відіграли важливу роль у стримуванні російських атак на початку війни.
Однак Анкара також не підтримує західних санкцій проти Москви, зберігаючи з нею стратегічні економічні зв'язки у сферах енергетики, туризму та оборони. Такий підхід дозволив Туреччині виконувати роль посередника у критичних моментах конфлікту, зокрема при організації зернових угод під егідою ООН.
Ердоган проти довгих ракет: що стоїть за позицією Анкари
Напередодні зустрічі Ердоган різко висловився проти рішення США дозволити Україні використовувати далекобійні ракети для атак на території Росії. За словами турецького лідера, це може призвести до подальшої ескалації конфлікту. Його позиція співпадає із заявами Москви, яка розглядає це як вступ західних країн у пряму конфронтацію з Росією.
Такі заяви викликають питання щодо турецької позиції в НАТО. З одного боку, Туреччина залишається важливим союзником альянсу; з іншого — її незалежний курс у зовнішній політиці часто створює напруженість у відносинах із західними партнерами.
Загроза ядерного конфлікту: нові російські доктрини
Росія також сигналізує про зниження порогу для застосування ядерної зброї. Президент Володимир Путін затвердив зміни в політиці країни, що дозволяють використання ядерної зброї у відповідь на звичайні атаки. Це викликає занепокоєння як у НАТО, так і серед країн, які підтримують Україну.
Перспективи зустрічі: виклики НАТО
Крім української тематики, переговори в Анкарі торкнуться внутрішніх питань НАТО. Зокрема, обговорюватиметься усунення перешкод у галузі оборонних закупівель між союзниками та спільні зусилля у боротьбі з тероризмом. Туреччина, яка нещодавно розблокувала процес вступу Швеції до альянсу, прагне використовувати ці переговори для просування своїх інтересів.
Ердоган неодноразово наголошував на необхідності враховувати національні інтереси кожного члена НАТО, зокрема в контексті боротьби з курдськими угрупованнями, які Туреччина вважає терористичними.
НАТО на перехресті: складний шлях до єдності
Зустріч Ердогана і Рютте є ще одним випробуванням для НАТО у контексті зростаючих викликів. Альянс має знайти баланс між підтримкою України, стримуванням Росії та збереженням єдності серед своїх членів, багато з яких мають різні пріоритети у зовнішній політиці. Туреччина, зі своїм особливим місцем у цій системі, може відігравати ключову роль у формуванні майбутньої стратегії НАТО.
