Політична сцена Великої Британії знову у центрі уваги через гучну заяву Найджела Фараджа, лідера партії Reform U.K. На пресконференції в Оксфордширі він представив план масових депортацій — до 600 тисяч нелегальних мігрантів. І хоча ще рік тому він вважав це «неможливим», сьогодні Фарадж будує на цьому політичну кампанію, що вивела його партію на вершину опитувань.
Фарадж добре відомий своєю мінливістю: ще у 2024 році він заявляв, що масштабні депортації неможливо реалізувати. Та на хвилі зростання невдоволення британців міграційною політикою він різко змінив позицію. За словами експертів, це відображає не лише його політичний стиль, а й загальне «зміщення елітної розмови» у бік жорсткішої риторики.
Прем’єр-міністр Кір Стармер, представник Лейбористської партії, намагається показати власну твердість у питанні нелегальної міграції. Він публікує фото затриманих і обіцяє депортації тих, хто незаконно перетнув Ла-Манш.
Консерватори теж змагаються у жорсткості. Роберт Дженрік підтримує демонстрації біля готелів, де проживають шукачі притулку, і закликає до депортацій. Лідерка партії Кемі Баденок критикує Фараджа за «копіювання» їхніх ідей без деталей, але визнає: тематика масових вислань уже стала нормою в британському дискурсі.
Критики попереджають: депортація до країн, як-от Афганістан чи Іран, може приректи людей на катування чи смерть. Фарадж відкидає аргументи, заявляючи: «Ми не можемо бути відповідальними за всі гріхи світу».
Його план передбачає використання покинутих військових баз як центрів утримання та навіть можливість виходу Британії з Європейської конвенції з прав людини. Саме це викликає найбільше занепокоєння серед правозахисників.
Згідно з даними, у березні 2025 року кількість заяв на притулок сягнула рекордних 109 тисяч. Водночас загальний рівень міграції знизився майже удвічі порівняно з піком 2023 року. Проте проблема нелегальних перетинів через Ла-Манш залишається гострою і може встановити новий рекорд.
Саме це робить тему імміграції ідеальним майданчиком для популістів. Як зазначають аналітики, Фараджу не обов’язково мати реалістичні рішення — достатньо домінувати в інформаційному просторі.
Вихід із міжнародних договорів, зокрема Європейської конвенції з прав людини, може поставити під загрозу відносини Лондона з Брюсселем та Вашингтоном. Дослідження показують: більшість британців підтримують залишення у міжнародних структурах, особливо на тлі політики Дональда Трампа у США.
Масові депортації, які ще вчора здавалися нереальними, сьогодні опинилися у центрі політичних дебатів Великої Британії. Фарадж вміло використовує страхи суспільства, перетворюючи їх на електоральні бонуси. Однак реалізація його планів може поставити країну перед серйозними моральними, юридичними та міжнародними викликами.
Британська політика вкотре показує: дискусія про міграцію — це не лише питання кордонів, а й випробування демократичних цінностей та міжнародних зобов’язань.
