Збереження місцевих ресурсів — основа стабільності громад
Асоціація міст України вкотре підкреслила: без збереження 64% податку на доходи фізичних осіб у місцевих бюджетах і коштів реверсної дотації подальший розвиток громад опиняється під загрозою. Саме цей податок є основним джерелом наповнення бюджетів територіальних громад, а реверсна дотація забезпечує баланс між фінансово спроможними та менш розвиненими населеними пунктами.
Відповідно до рішення Верховної Ради від 22 жовтня 2025 року, уряд мав врахувати 64% ПДФО як стабільну норму для місцевих бюджетів у проєкті Державного бюджету на 2026 рік. Проте оновлена редакція документа не врахувала цього принципового положення, що викликало серйозну стурбованість серед представників місцевого самоврядування.
АМУ заявила, що вилучення реверсної дотації стане ударом по фінансовій стабільності сільських і селищних громад, які й без того перебувають у складних умовах через наслідки війни. Ці кошти для них — не просто стаття доходів, а основа функціонування місцевих шкіл, лікарень, комунальних підприємств і соціальних програм.
Неврахування позиції громад під час формування державного бюджету підриває довіру до міжурядового діалогу та створює ризики для виконання базових соціально-економічних функцій місцевої влади. Збереження фінансової автономії територіальних громад — не лише питання економіки, а й елемент національної стійкості.
АМУ наголошує: громади мають бути не прохачами дотацій, а повноправними учасниками бюджетного процесу, здатними самостійно планувати й реалізовувати розвиткові стратегії.
Освітня субвенція — ресурс, який має залишатися в громадах
Окремою темою звернення Асоціації міст стала освітня субвенція, яка у 2026 році передбачає 103,2 млрд грн. Уряд, за словами представників місцевого самоврядування, не розподілив ці кошти між громадами, що позбавляє місцеві бюджети можливості ефективно планувати фінансування освітніх закладів.
АМУ вважає, що залишки субвенції мають повністю залишатися у громадах. Вони повинні бути спрямовані на ремонт шкіл, оплату праці педагогів, забезпечення учнів підручниками й технікою, а також реалізацію нових освітніх програм. Такий підхід не лише підвищує якість освіти, а й зміцнює локальну відповідальність за майбутнє покоління.
Вилучення 150 млн грн із програми «Нова українська школа» викликає занепокоєння, адже ця реформа була одним із символів модернізації освіти в Україні. Водночас збільшення фінансування програми «Підвищення престижності праці у сфері освіти» до 59,8 млрд грн може стати позитивним сигналом для вчителів, якщо ці кошти будуть розподілені справедливо та прозоро.
Місцеві ради наголошують, що реформа освіти має залишатися гнучкою та враховувати специфіку кожної громади. Центральне управління не повинно перетворюватися на адміністративну надбудову, що диктує єдині правила для всіх.
АМУ закликає уряд не лише залишити субвенцію в громадах, а й надати їм більше свободи у визначенні пріоритетів розвитку освіти, адже саме на місцях найкраще розуміють реальні потреби дітей і шкіл.
Кошти громад із тимчасово непідконтрольних територій: право на відновлення
У проєкті державного бюджету збережено норму, за якою залишками коштів громад, що перебувають на тимчасово непідконтрольних територіях, розпоряджається держава. АМУ категорично не погоджується з цим положенням і наполягає, що ці ресурси мають використовувати місцеві ради або військові адміністрації.
Йдеться не лише про юридичне право на управління коштами, а про моральну та економічну відповідальність перед жителями таких територій. Ці фінанси могли б стати фундаментом для будівництва житла, відновлення інфраструктури, соціальної підтримки переселенців і підготовки до повернення людей у свої громади.
АМУ підкреслює, що передача цих коштів до централізованого управління створює ризик їхнього нецільового використання. Саме тому асоціація пропонує встановити механізм контролю з боку муніципалітетів, які зможуть спрямовувати фінанси на конкретні проєкти відновлення.
Збереження фінансового суверенітету громад навіть у складних умовах війни — ключ до майбутнього повернення територій і довіри населення до влади. Кожна гривня, що залишається на місцях, — це інвестиція у відбудову, стабільність і віру в спільну перемогу.
Важливо, щоб держава розглядала громади не як об’єкти опіки, а як партнерів у відновленні країни, здатних ефективно керувати ресурсами й брати на себе відповідальність.
Фінансова децентралізація як запорука розвитку
Під час підготовки бюджету до другого читання уряд передбачив 13 млрд грн додаткової дотації для 992 громад, що зазнали впливу війни. Також збережено міжбюджетні трансферти, узгоджені з Асоціацією міст у першому читанні. Проте цього, за оцінкою експертів, недостатньо для забезпечення фінансової самостійності місцевого самоврядування.
Базову дотацію у 2026 році отримають 982 громади на суму 23,3 млрд грн, а реверсну дотацію мають сплатити 203 громади, з них 130 — сільські та селищні. Це означає, що навіть у межах нинішньої системи фінансової взаємодії з державою існує значний дисбаланс.
АМУ наголошує: лише стабільне збереження 64% ПДФО у громадах створить підґрунтя для економічного зростання на місцях, розвитку інфраструктури й забезпечення соціальних послуг. Без цього країна ризикує втратити динаміку відновлення, а громади — свою автономію.
Фінансова децентралізація залишається одним із найуспішніших реформаторських напрямів останнього десятиліття. Вона довела, що саме місцеве самоврядування здатне швидше, ефективніше та прозоріше вирішувати проблеми громадян.
АМУ закликає парламент і уряд повернутися до принципів бюджетної справедливості, щоб кожна громада мала не лише обов’язки, а й реальні ресурси для розвитку. Лише тоді фінансова система держави стане не механізмом розподілу, а двигуном відновлення країни.
