Європа в новій реальності: без “дядька Сема”
Друга каденція Дональда Трампа на посаді президента США принесла різку зміну в трансатлантичних відносинах. Міністр оборони США Піт Хегсет на Мюнхенській безпековій конференції чітко заявив:
"Президент Трамп більше не дозволить перетворювати Америку на 'дядька-платника' за безпеку Європи"
Для Європи це означає нову реальність: захищатися самостійно. Але збільшення оборонних витрат загрожує зруйнувати і без того перевантажені бюджети, які підтримують соціальні програми — від пенсій до медичного страхування.
Ціна безпеки: мільярди або беззахисність
Яка ціна оборони для Європи?
- Якщо країни ЄС піднімуть витрати на оборону до 5% ВВП — це коштуватиме 875 мільярдів доларів на рік, за оцінками S&P Global.
- Це у 3-4 рази більше за нинішні витрати та перевищує можливості більшості бюджетів без урізання інших програм.
Порівняння з США:
- З 2009 року США профінансували свою економіку дефіцитними витратами на 14 трильйонів євро, тоді як країни єврозони — лише на 2,5 трильйона.
- Середній державний борг США — 120% ВВП, а дефіцит — 6% ВВП.
- У ЄС середній борг — 81,5% ВВП, а дефіцит — лише 2,9% ВВП.
Висновок:
Європа має фіскальний простір для збільшення оборонних витрат. Але проблема — у відсутності політичної волі та страху перед виборцями.
Соціальний контракт під загрозою: страх політичного вибуху
Збільшення оборонних витрат означає, що гроші потрібно взяти або з підвищення податків, або зі скорочення соціальних програм. Але для європейців, які звикли до сильних систем соцзахисту, це може стати “червоною лінією”.
Французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро:
"Ми зіткнемося з важкими днями, складними рішеннями і жертвами, яких досі не очікували"
Попередження Німеччини:
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус застеріг:
"Якщо ми просто уріжемо соціальні витрати заради танків, це призведе до розколу суспільства. Єдиними вигодонабувачами стануть ультраправі партії"
І справді:
- У Німеччині 83% виборців ультраправої AfD проти збільшення оборонних витрат.
- В Італії, Франції та Іспанії громадяни все більше підтримують радикальні партії, які виступають проти втручання у війну та пріоритизують соціальні програми.
Чи зможе Європа позичити майбутнє у борг?
Варіант 1: Більше боргів — більше оборони
- Ексголова ЄЦБ Маріо Драгі стверджує:
"Європа може дозволити собі більший борг. Проблема не у грошах, а у політичній волі"
- Аналітик Zsolt Darvas (Bruegel):
"Багато країн ЄС, особливо Німеччина та Нідерланди, мають фінансовий запас для збільшення боргу"
Порівняння державних боргів:
- США — 120% ВВП
- ЄС — 81,5% ВВП
- Німеччина — 67% ВВП
- Нідерланди — 53% ВВП
Проблема: Євро не є світовою резервною валютою, тому ринки менш терпимі до боргів ЄС, ніж до боргів США.
Варіант 2: “Оборонний банк” замість боргового тягаря
На Мюнхенській конференції прозвучала пропозиція створити:
- Європейський оборонний фонд (“Rearmament Bank”) — за моделлю фонду відновлення після COVID.
- Капітал би залучали спільно країни-члени ЄС та союзники НАТО (Велика Британія, Норвегія).
Переваги:
- Уникнення перевищення дефіцитів у національних бюджетах.
- Спільна відповідальність, що знижує ризик для окремих країн.
- Можливість залучити кошти з фінансових ринків під гарантії ЄС.
Недоліки:
- Потрібна згода всіх країн ЄС.
- Протидія консервативних урядів, які виступають проти спільних боргів.
Варіант 3: Зміни у правилах ЄС — “Вийти з-під гальма”
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала:
- Ввести “виняткові умови” (escape clauses), які дозволять країнам-членам збільшувати оборонні витрати без порушення фіскальних правил ЄС.
Це означало б:
- Витрати на оборону не зараховуватимуться у дефіцит.
- Країни отримають більше свободи для фінансування армії без скорочення соціальних програм.
Вибір за Берліном: надія на Німеччину після виборів
Ключ до вирішення фінансової дилеми — у руках Німеччини. Але перед цим країна має пройти федеральні вибори, які можуть змінити її політику.
Основні кандидати та їх позиції:
Фрідріх Мерц (ХДС, консерватор):
"Європа має прокинутися. Якщо не зараз — потім буде запізно"
- За зняття обмежень на борг (скасування “боргового гальма”).
- За більші витрати на оборону через спільний європейський фонд.
Олаф Шольц (СДПН, чинний канцлер):
"Оборона важлива, але не коштом соціальних гарантій"
- Проти скасування “боргового гальма”.
- За поступове збільшення оборонних витрат через державний бюджет.
Український фактор: безпека Європи починається на сході
Для України ця дискусія критична. Якщо Європа знайде спосіб фінансувати свою безпеку, вона зможе надати більше військової допомоги Україні. Якщо ж ні — ризикує втратити як Україну, так і власну стабільність.
Президент України Володимир Зеленський:
"Захист України — це захист Європи. Але без рішень у Брюсселі ми не зможемо перемогти Москву"
Висновок: Безпека має свою ціну, але безпека важливіша за ціну
Європа стоїть перед історичним вибором:
- Продовжити курс на соціальну модель, ризикуючи безпекою.
- Чи інвестувати в оборону, ризикуючи соціальною стабільністю.
Але один урок історії вже відомий: Безпека — це основа будь-якого добробуту. І якщо сьогодні не заплатити ціну за оборону, завтра доведеться заплатити ще більшу ціну — за свободу.
