Аналітичні дані свідчать, що у жовтні обсяги підозрілих транзакцій зросли до майже 80 мільярдів гривень, що стало однією з найпомітніших тенденцій року. Така динаміка демонструє активізацію контролюючих органів та підкреслює масштабний характер порушень, які нині виявляються під час фінансового моніторингу. За цей період державні структури значно посилили аналітичні механізми та оновили процедури взаємодії з фінансовими установами, що вплинуло на загальну кількість і якість виявлених операцій. Водночас банківський сектор, через який надходить абсолютна більшість повідомлень, продовжує демонструвати зростання ефективності внутрішнього контролю та аналізу ризиків, що сприяє точнішій ідентифікації операцій, які потребують уваги.
Дані за січень – вересень 2025 року також підтверджують суттєве посилення моніторингових заходів. За цей період до правоохоронних органів було передано 794 матеріали на 150,46 мільярда гривень, і ця цифра виглядала значною до появи жовтневих звітів. Однак сам жовтень став рекордним місяцем, оскільки лише за нього передано 208 матеріалів загальною сумою майже 80 мільярдів гривень, що складає більше половини від обсягів попередніх дев’яти місяців. Такий стрибок свідчить про зміну масштабів фінансових порушень та підвищення уваги до схем, які раніше могли залишатися поза фокусом аналітичних систем. Зокрема, посилена взаємодія між аналітичними платформами та банками створила якісно новий рівень виявлення ризиків.
Потік повідомлень від фінансових установ продовжує зростати. За три квартали 2025 року Державна служба фінансового моніторингу отримала понад 1,4 мільйона повідомлень, що на 10 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому 99 відсотків із них надійшли від банків, які передали 1,42 мільйона звітів. Небанківські установи додали ще майже 15 тисяч повідомлень, що підкреслює їх окрему, хоч і менш масову, роль у виявленні нетипових фінансових потоків. Такі дані свідчать, що банківські системи внутрішнього контролю стають дедалі технологічнішими, використовуючи алгоритмічні моделі для фіксації порушень.
Окрему увагу варто приділити структурі отриманих сигналів. Переважна більшість повідомлень стосується порогових операцій — понад 1,18 мільйона випадків, що становить близько 83 відсотків загального обсягу. Кількість підозрілих операцій у кількісному вимірі значно менша — близько 243 тисяч повідомлень, що дорівнює приблизно 17 відсоткам. Однак саме сума таких операцій є найбільш вражаючою: вона зросла майже втричі порівняно з попереднім роком. Така тенденція підкреслює, що, хоча кількість потенційних порушень не збільшується стрімко, їхній фінансовий масштаб значно серйозніший і має суттєві наслідки для економічної безпеки.
Жовтень став вирішальним місяцем і з точки зору матеріалів, пов’язаних із можливими податковими правопорушеннями. Від початку року було передано 300 таких матеріалів на понад 157 мільярдів гривень, що у чотирнадцять разів перевищує показники минулого року. Цей факт демонструє не лише зростання уваги до податкових ризиків, а й збільшення масштабності схем, які потребують негайного реагування. Зміна методів аналізу також відіграла важливу роль: завдяки автоматизованим підходам та глибшому дослідженню транзакцій державна служба змогла виявити ризики, які раніше могли залишатися непоміченими або розглядалися як другорядні.
У підсумку державний орган повідомив, що за десять місяців 2025 року до правоохоронних структур було передано понад тисячу матеріалів на суму більше ніж 230 мільярдів гривень. Це у чотири рази більше, ніж за аналогічний період торік, що є показником значної трансформації системи фінансового моніторингу. Органи влади проаналізували операції на суму понад один трильйон гривень, що засвідчує масштабність роботи та стратегічне спрямування на побудову превентивної моделі виявлення ризиків. Такий підхід дозволяє не лише фіксувати правопорушення постфактум, а й своєчасно виявляти їхні ознаки ще на стадіях формування транзакцій.
Важливим аспектом аналізу залишається і розмежування фінансових операцій за їх типами. Порогові операції стосуються транзакцій, сума яких дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень і водночас має хоча б одну з характерних ознак ризику: присутність елементів сепаратизму чи терористичної діяльності, небезпеку фальсифікації інвойсів зовнішньоекономічних контрактів, підозри у дистанційному відмиванні коштів чи виявленні неналежним чином ідентифікованих публічних діячів. Вони становлять основу регулярного контролю, адже такі операції є достатньо значними за сумами і часто можуть бути використані для прихованих фінансових маневрів.
Підозрілі операції, на відміну від порогових, не залежать від сум. Їхня оцінка базується виключно на аналітичних висновках та доказах, які отримує банк або інша фінансова установа. Саме цей тип операцій найчастіше стає відправною точкою для глибших розслідувань, оскільки містить поведінкові або структурні аномалії, які дозволяють побачити приховані ризики. Тому систематизація та класифікація таких операцій відіграє важливу роль у загальній архітектурі фінансового моніторингу, формуючи підґрунтя для масштабних перевірок та кримінальних проваджень.
Загалом зростання динаміки виявлених матеріалів, їхня сума та кількість транзакцій, що проходять через аналіз, підкреслюють фундаментальні зміни в підходах державних органів до контролю фінансових потоків. Сучасна система дедалі більше спирається на дані, автоматизацію та аналітичні моделі, що дозволяє значно розширити можливості моніторингу та захистити економічний простір країни. Попри складність і масштаб викликів, фінансовий сектор та контролюючі структури демонструють здатність адаптуватися до нових реалій, ефективно виявляти ризики та своєчасно реагувати на них.
