Французькі профспілки розпочали нову хвилю протестів проти політики жорсткої економії, намагаючись посилити тиск на прем’єра Себастьяна Лекорню. Того самого політика, якого президент Еммануель Макрон нещодавно поставив перед завданням об’єднати парламент навколо нового бюджету, що має скоротити дефіцит та зняти соціальну напругу.
Масштаби акцій цього разу менші, ніж у вересні, коли на вулиці вийшло від пів мільйона до мільйона людей. Однак страйки торкнулися ключових сфер: освіти й транспорту. Попри це, швидкісні потяги, метро Парижа та більшість авіарейсів працюють майже у штатному режимі, за винятком аеропорту Бове.
Зустрічі уряду з профспілками не дали ясності щодо компромісів. Лекорню заявив, що прагне скоротити дефіцит бюджету до 4,7% ВВП у 2026 році, що майже відповідає планам попередника Франсуа Байру. Однак парламент і суспільство вимагають конкретики — зокрема в питанні податкової справедливості.
У відповідь на критику прем’єр відкинув ідею скасування двох святкових днів, що викликала бурхливе невдоволення. Але ключові вимоги опозиції — повернення податку на багатство та скасування пенсійної реформи Макрона — залишаються для нього неприйнятними. Натомість він натякнув на можливі зміни для найбагатших.
Ситуація загострюється і на фінансових ринках. Дефіцит Франції — найширший у єврозоні. Різниця у дохідності 10-річних облігацій Франції та німецьких бундів зросла до 82 базисних пунктів. Це свідчить про підвищену недовіру інвесторів і ризик подорожчання запозичень.
Політична криза після дострокових виборів лише підживлює невпевненість. Рівень довіри бізнесу та домогосподарств впав нижче середньорічних показників. У вересні індекс приватної активності знизився, а Банк Франції попередив: боргові проблеми без рішучих дій можуть задушити економіку.
Франція опинилася на перехресті: або уряду вдасться домовитися з профспілками та парламентом і провести бюджетні реформи, або країну чекає ще одна хвиля протестів і політичної нестабільності. Вимога «податкової справедливості» стає символом цієї боротьби, а Лекорню змушений балансувати між ринками та вулицею.
