Світові фінансові ринки знову сколихнулися в середу: надзвичайно жорсткі торговельні мита Сполучених Штатів на китайський імпорт та рекордне падіння цін на державні облігації США викликали хвилю розпродажів активів по всьому світу. Як повідомляє газета Дейком, головною подією дня стала офіційна імплементація 104% мит на китайські товари — найбільш агресивного тарифного заходу за всю торговельну історію між США та Китаєм.
Центром нової фінансової бурі стали казначейські облігації США. Їх різке здешевлення спричинило зростання прибутковості, зокрема 10-річні облігації підскочили до 4,515% в Азії, перш ніж трохи стабілізувались на рівні 4,34%. Прибутковість 30-річних облігацій США короткочасно перевищила 5%, а потім знизилась нижче 4,9%.
На думку головного стратега IG Group Кріса Бошама, ситуація вийшла за межі фондових індексів і перетворилася на «історію про облігації»:
«Минулого тижня це була історія про акції, але зараз — це вже питання фінансової інфраструктури. І, здається, ця інфраструктура почала давати збої».
Світ в паніці: продають усе
Продаж облігацій вважається одним з найтривожніших сигналів для фінансової системи, адже саме казначейські папери США традиційно розглядаються як найнадійніші активи в кризові часи. Їхнє масове скидання інвесторами може свідчити про втрату довіри до здатності США стримувати інфляцію чи уникати рецесії, особливо в умовах нової тарифної ескалації.
Фондові ринки зазнали нищівних втрат. Індекс S&P 500 втратив $5,8 трильйона ринкової капіталізації — найгірший чотириденний період з моменту створення індексу у 1950-х роках. Європейський індекс STOXX 600 знизився майже на 3% у середу зранку, а загальні втрати ринку з 1 квітня — напередодні так званого «Дня визволення» Трампа — вже становлять $1,4 трильйона.
Падіння охопило і валюти. Долар, який зазвичай виступає «тихою гаванню», також опинився під тиском: інвестори ринули в золото та швейцарський франк. Китайський юань впав до 7,3498 за долар — найнижчий рівень із грудня 2007 року.
Тарифи — «ліки» з побічними ефектами
Нічна заява Білого дому підтвердила, що нові 104% мита на імпорт з Китаю набрали чинності о 12:01 за східним часом. Ніяких нових переговорних ініціатив оголошено не було. За опитуванням Reuters/IPSOS, майже 60% американців виступають проти цих заходів, і навіть кожен четвертий республіканець не підтримує тарифну політику Трампа.
Ситуація ускладнюється тим, що ці дії США провокують жорстку реакцію з боку Китаю: за повідомленнями джерел, Народний банк Китаю наказав державним банкам скоротити обсяги купівлі доларів США — ознака того, що Пекін готується до нової валютної інтервенції.
Водночас, за інформацією Bloomberg, найближчим часом керівництво КНР може зібрати екстрене засідання для обговорення економічної стабілізації та підтримки фінансових ринків. Це лише підкреслює глибину занепокоєння, викликаного жорсткою американською політикою.
Європейська реакція: Франція проти
Міністр промисловості Франції Марк Ферраччі закликав французькі компанії призупинити інвестиції у США на тлі конфлікту між ЄС і адміністрацією Трампа. У Брюсселі планується новий раунд зустрічей щодо торговельної координації, тоді як Всесвітня торгова організація (ВТО) проводить нараду в Женеві.
Потенційні наслідки для ринків
Найближчими годинами увага ринку буде прикута до аукціону нових 10-річних облігацій США на суму $39 мільярдів — справжній тест довіри інвесторів до здатності американського уряду залучати кошти в умовах волатильності. Якщо попит буде слабким, це може ще більше підштовхнути до зростання прибутковості та падіння довіри до боргових інструментів США.
Аналітики попереджають: на відміну від фондового ринку, ринок облігацій формує фундаментальні фінансові очікування — від інфляції до грошово-кредитної політики. Саме тому нинішня «історія про облігації» може мати глибші довгострокові наслідки, ніж короткочасні падіння на біржах.
Усі ці події розгортаються на тлі зниження індексів індустріальних товарів та ринку праці. У найближчі дні очікуються виступи провідних представників центральних банків — Федерального резерву США, ЄЦБ і Банку Англії — які, ймовірно, спробують заспокоїти ринки. Проте масштаби нинішньої паніки вказують на те, що навіть центральні банки можуть бути безсилі перед новим витком фінансової нестабільності.
Світові фінансові інститути вперше з початку пандемії постали перед реальним ризиком втрати контролю над ринками, і ключовим фактором стає не лише монетарна політика, а політичні рішення, що кидають виклик самій архітектурі глобальної економіки.
