У липні 2025 року голосування щодо вотуму недовіри до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн стало не лише політичною подією всередині ЄС, але й об’єктом масштабної дезінформаційної кампанії з боку Росії. За даними конфіденційного дослідження компанії Check First, прокремлівська мережа «Pravda» різко активізувала свої зусилля у період з березня по червень, збільшивши кількість щоденних публікацій на 60%. Ця хвиля пропаганди мала чітку мету — послабити довіру до інституцій Євросоюзу та створити образ фон дер Ляєн як символу корупції, авторитаризму та антидемократичного ладу.
Аналітики зазначають, що ця кампанія не вигадувала фейкових новин, а вміло маніпулювала реальними подіями, перебільшуючи, вириваючи з контексту або зміщуючи акценти. Так, ще в березні в інформаційному полі з’явилися перші натяки на «токсичну Урсулу». У квітні почали циркулювати сумніви щодо закупівель вакцин, а в червні — повідомлення про скандали, включно з так званим «Pfizergate».
Цільова аудиторія була різною: англомовні матеріали робили акцент на прозорості, російськомовні — на антизахідному наративі, а румунськомовні — на національній гордості. Особливо активно мережа розкручувала образ румунського праворадикального політика Джорджа Сіміона як «героя», що виступає проти «корумпованої Європи».
Саме 26 червня, коли було офіційно подано пропозицію про недовіру, кампанія досягла піку — понад 80 унікальних публікацій за день. Водночас меседжі мережі ставали дедалі агресивнішими — з’явились аналогії з нацистським минулим: фон дер Ляєн у них називали «Reichskommissar UrSSula».
Це типова тактика Росії у гібридній війні: спочатку «зондувати» аудиторію м’якими повідомленнями, а потім — нагнітати напругу. Як показали дослідження Viginum (французький орган з моніторингу іноземного впливу), мережа «Pravda» вже неодноразово намагалася впливати на громадську думку в Європі, зокрема у Франції.
Цей випадок також доводить: навіть внутрішньополітичні процеси в Європейському Союзі можуть бути використані Росією для дестабілізації. Кремль не просто реагує на події, а заздалегідь формує інформаційне поле, підживлюючи підозри, зневіру та емоційну напругу. Такі інструменти інформаційної війни є дешевими, але надзвичайно ефективними.
Ключовим гравцем мережі «Pravda» названо Євгена Шевченка — його нещодавно внесли до санкційного списку ЄС. Але сам механізм залишається активним: десятки сайтів-двійників, Telegram-канали, боти, проксі-ЗМІ працюють на підрив довіри до ЄС.
Прессекретар Єврокомісії Томас Реньє заявив, що це чергове нагадування про системну спробу посіяти розбрат у Європі. На його думку, саме незалежна преса, фактчекери й дослідники повинні бути першими, хто попереджає суспільство про хвилі ворожої пропаганди.
На цьому фоні важливість інформаційної гігієни зростає. Україна, як одна з головних цілей російської дезінформації, має поділитися своїм досвідом протидії. Принципи медіаграмотності, раннього виявлення ворожих наративів та активна позиція громадянського суспільства стають критично важливими для Європи.
