Німецька система протиповітряної оборони Skynex, яку раніше називали одним із найперспективніших засобів боротьби з ударними безпілотниками, опинилася в центрі гострої дискусії після публікації матеріалу видання Stern. Журналісти, посилаючись на внутрішній український військовий звіт, стверджують, що під час одного з бойових епізодів комплекс не зміг виконати поставлене завдання через поєднання технічних несправностей та проблем із супроводженням цілей.
Водночас виробник системи — німецька компанія Rheinmetall — категорично не погоджується з такими оцінками. У компанії наголошують, що Skynex уже підтвердила свою ефективність під час експлуатації в Україні, а робити глобальні висновки на підставі одного випадку передчасно.
Саме тому історія навколо Skynex викликала значний резонанс серед військових експертів, адже йдеться про одну з найсучасніших європейських систем ближньої протиповітряної оборони.
Що сталося під час атаки
За інформацією Stern, інцидент стався 1 квітня 2026 року під час російської атаки на промисловий об'єкт у західній частині України.
Оборону підприємства забезпечували дві батареї Skynex. До їхнього складу входили вісім 35-міліметрових артилерійських модулів, дві сучасні радіолокаційні станції X-TAR3D та два командні пункти управління.
Системи були розміщені таким чином, щоб перекривати одна одну та забезпечувати можливість одночасного ураження кожної повітряної цілі одразу кількома гарматами. Така схема мала підвищити ймовірність успішного перехоплення навіть складних цілей.
Згідно з матеріалом німецького видання, радари своєчасно виявили два ударні безпілотники приблизно за 20 кілометрів до об'єкта.
Однак, як стверджують журналісти, попри те що один із дронів проходив через гарантовану зону ураження, по ньому було здійснено лише один постріл. Снаряд не влучив у ціль, після чого безпілотник продовжив політ і вразив один із елементів інфраструктури підприємства.
Які несправності згадуються у звіті
За даними Stern, у внутрішньому українському документі причиною невдачі називається одразу кілька факторів.
Зокрема, протягом кількох хвилин три із восьми артилерійських модулів вийшли з ладу. Серед причин називаються несправності гідравлічної системи, проблеми із радіолокаційним супроводженням цілі та заклинювання механізму заряджання.
У результаті лише дві гармати могли повноцінно працювати по повітряній цілі.
Як зазначає видання, у звіті містяться досить жорсткі формулювання щодо роботи комплексу. Зокрема, система нібито продемонструвала "низьку технічну експлуатаційну готовність", працювала "вкрай ненадійно" та "не відповідає заявленим виробником характеристикам".
Також журналісти наводять слова очевидця інциденту, який емоційно охарактеризував ситуацію як "катастрофу".
Що відповіли у Rheinmetall
Компанія Rheinmetall відмовилася коментувати конкретний бойовий епізод, пояснивши це міркуваннями безпеки.
Водночас виробник категорично заперечив твердження про неефективність комплексу.
У компанії заявили, що система Skynex уже довела свою високу ефективність під час експлуатації в Україні, а така оцінка, за словами представників Rheinmetall, надходила й від української сторони.
Таким чином виробник фактично поставив під сумнів висновки, оприлюднені німецьким виданням.
Чому експерти радять не поспішати з висновками
Stern також цитує одного з німецьких чиновників, який вважає, що оцінювати ефективність системи лише за одним бойовим епізодом неправильно.
За його словами, кількість комплексів Skynex, які наразі перебувають в експлуатації, поки що залишається невеликою, тому говорити про повноцінну статистику зарано.
Крім того, чиновник припустив, що причиною невдалого перехоплення могли бути не лише технічні фактори, а й особливості експлуатації комплексу в бойових умовах.
Військові аналітики неодноразово наголошували, що навіть найсучасніші системи озброєння можуть демонструвати різні результати залежно від інтенсивності бойових дій, погодних умов, рівня підготовки персоналу та характеру конкретної атаки.
Не перший випадок дискусій навколо західного озброєння
Аналітики українського порталу Defense Express звертають увагу, що це вже не перший випадок, коли навколо сучасних західних систем озброєння виникають суперечки щодо їхньої ефективності.
Як приклад вони наводять європейську систему SAMP/T, яку створювали як засіб боротьби з балістичними ракетами. Однак, за оцінками окремих експертів, у реальних бойових умовах вона також зіткнулася з певними труднощами під час виконання таких завдань.
Водночас фахівці підкреслюють, що робити остаточні висновки про будь-який зенітний комплекс лише на підставі окремих епізодів було б некоректно, адже ефективність ППО визначається великою кількістю чинників.
Загроза з боку нових безпілотників зростає
Паралельно Росія продовжує активно вдосконалювати власні ударні безпілотники. За повідомленнями українських військових, дедалі частіше використовуються реактивні дрони, здатні розвивати швидкість до 500 км/год.
Подібні цілі значно складніше перехоплювати традиційними засобами протиповітряної оборони, а для їхнього знищення нерідко доводиться використовувати дорогі ракети-перехоплювачі.
Саме тому розвиток систем ближньої ППО, таких як Skynex, залишається одним із ключових напрямків сучасної оборони. Водночас історія, оприлюднена німецькими журналістами, демонструє, що навіть найновіші технології проходять справжню перевірку лише в умовах реальних бойових дій, де будь-які технічні чи організаційні недоліки можуть мати критичні наслідки.
