У відповідь на зростаючу загрозу кібернападів, пов’язаних із діяльністю Росії та Китаю, міністр оборони США Піт Хегсет прийняв рішення призупинити наступальні кібероперації, які проводяться під егідою Пентагону та координуються Командуванням кібербезпеки США. Це рішення, прийняте в умовах загострення глобальних кіберконфліктів, стало приводом для широких дискусій у колах національної безпеки та серед експертів з кіберзахисту.
За інформацією, оприлюдненою анонімним чиновником, який ознайомлений з внутрішніми питаннями, Хегсет наказав тимчасово призупинити заходи наступального характеру, спрямовані на Росію. Проте це рішення не впливає на кібероперації, які проводяться іншими агентствами, такими як ЦРУ чи Агенція кібербезпеки та інфраструктурної безпеки. Водночас адміністрація Трампа скоротила зусилля ФБР та інших установ, спрямовані на протидію цифровим загрозам, що піднімає питання про майбутню стратегію США у сфері кібербезпеки.
Фахівці з національної безпеки та кіберзахисту наголошують, що сучасна епоха цифрових технологій створює нові форми загроз. Кібероперації стають значно дешевшими за традиційні військові дії, їх можна проводити конфіденційно, і вони не несуть такого ризику ескалації, як звичайні бойові дії. Проте саме через це кіберпростір стає основною ареною для протистояння державних гравців. «Ми вступаємо в еру кіберекономічної війни, де наступальні можливості набувають переваги над оборонними», – зазначає Snehal Antani, засновник кібербезпекової компанії Horizon3.ai, що була створена колишніми фахівцями з національної безпеки.
Кібероперації, спрямовані на шпигунство, викрадення конфіденційної інформації та порушення нормальної роботи економічних секторів, вже давно стали незамінною зброєю сучасних армій. Наприклад, вороги США, такі як Росія та Китай, активно використовують кібершпигунство для викрадення секретів американських компаній, отримання конфіденційної інформації або руйнування ланцюгів постачання. «Це дозволяє державним та недержавним акторам отримувати стратегічну перевагу, не використовуючи традиційні військові засоби», – зазначає експерт з кібербезпеки.
Проте рішення Хегсета зупинити наступальні операції викликає значну суперечку серед експертів. Багато аналітиків, зокрема представники Консервативного американського підприємницького інституту, виступають за розширення можливостей наступальної кіберстратегії. Вони стверджують, що сучасні кіберзагрози вимагають не лише оборонних заходів, а й активної наступальної позиції, яка дозволить США вчасно реагувати на дії ворогів. Як наголошував під час слухань в Сенаті директор ЦРУ Джон Реткліфф, країни-виклики використовують кібершпигунство як ключову зброю сучасного арсеналу, що робить наступальні операції невід’ємною частиною стратегії національної безпеки.
Водночас критики рішень адміністрації Трампа вказують на те, що деякі кроки, спрямовані на зменшення активності ФБР та інших кіберструктур, можуть залишити США вразливими перед зовнішніми загрозами. Так, відзначається, що розформування спеціальних робочих груп, спрямованих на протидію кампаніям іноземного впливу, особливо тих, які Росія використовувала для маніпуляції виборчим процесом, може призвести до зниження рівня захисту американських демократичних інститутів. «Замість того, щоб боротися з цією загрозою, адміністрація Трампа робить кроки, які полегшують Кремлю втручатися у наші виборчі процеси», – зазначає Ліана Кісінг, менеджер кампаній з технологічних реформ у nonprofit-організації Issue One.
Нові технології, зокрема штучний інтелект, вже змінюють правила гри в кіберпросторі. За словами експертів, AI дозволяє будь-якому – чи то державі, чи то злочинним мережам – значно підвищити свої наступальні можливості за значно менші витрати. Завдяки штучному інтелекту можна швидше знаходити вразливості, виправляти код та перекладати дезінформацію, що робить кібероперації ще більш ефективними і небезпечними для національної безпеки.
Хегсетова директива прийшла незадовго до того, як відбувся інший важливий політичний інцидент – гостра суперечка між президентом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті. Незрозуміло, чи пов’язане рішення про призупинення кібероперацій із тактичними переговорними стратегіями для примусу Москви до укладення мирної угоди з Україною. Президент Трамп уже декларував намір завершити війну, і цей крок може розглядатися як частина його ширшої стратегії для досягнення цієї мети. Проте експерти підкреслюють, що зменшення наступальної кіберактивності може ослабити позиції США перед ворогами, що активно використовують цифровий простір для атак на економіку, інфраструктуру та демократичні інститути.
Також варто зазначити, що за останнім часом інші агентства, зокрема ЦРУ та Агенція кібербезпеки та інфраструктурної безпеки, продовжують проводити власні операції, що дозволяє зберегти певний рівень кіберзахисту. Проте питання про баланс між наступальними та оборонними можливостями залишається відкритим, і політичні діячі, а також експерти з національної безпеки, наполягають на тому, що США мають бути готовими до ведення як наступальних, так і оборонних кібероперацій.
Підсумовуючи, рішення міністра оборони Піта Хегсета про призупинення наступальних кібероперацій проти Росії стає однією з найбільш суперечливих тем у сучасній політиці безпеки. З одного боку, це може бути спробою зменшити ескалацію в кіберпросторі та зосередитися на інвестуванні в оборонні можливості. З іншого – численні експерти наголошують, що наступальна кіберстратегія є ключовою для захисту американської економіки, виборчих процесів та національної безпеки від активних загроз, що виходять від Росії, Китаю та інших ворогів.
Таким чином, незважаючи на те, що у XXI столітті кібероперації стають все більш ефективним інструментом державної політики, рішення про їх призупинення піднімає низку важливих питань. Чи зможе США зберегти баланс між наступальними та оборонними можливостями в умовах постійних цифрових загроз? Чи стане це кроком до зниження рівня ескалації, або навпаки – ослабленням позицій проти ворогів, які вже сьогодні активно використовують цифровий простір для атак? Відповідь на ці питання має визначити майбутнє кібербезпеки та національної оборони країни, що є критично важливим для збереження глобальної стабільності у сучасному світі.
