У п’ятницю в Анкориджі, Аляска, відбудеться саміт між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним, який може стати поворотною точкою у війні в Україні та вплинути на архітектуру європейської безпеки. Попри офіційні заяви Білого дому, що зустріч є лише «прослуховувальною вправою», міжнародна спільнота уважно стежить за кожним сигналом із Вашингтона та Москви.
Президент України Володимир Зеленський, а також лідери ключових країн ЄС і НАТО проведуть із Трампом відеоконференцію напередодні, щоб наголосити: жодне рішення щодо України не може ухвалюватися без її участі. Європейські столиці занепокоєні, що США можуть спробувати нав’язати Києву мир на умовах, вигідних Кремлю, зокрема через територіальні поступки.
Трамп у своїх заявах допустив можливість «обміну територіями на благо обох сторін», що викликало різку реакцію в Києві та Європі. Росія утримує близько 19% української території, тоді як Україна не контролює жодного клаптика російської землі. Такий дисбаланс підсилює побоювання, що будь-які територіальні угоди будуть фактично винагородою за агресію.
Колишній високопосадовець Держдепартаменту США Даніел Фрід попереджає, що Путін спробує використати особисту зустріч для просування власних інтересів і може «обіграти» Трампа. Водночас експерти не виключають, що результатом переговорів стане компроміс у вигляді «лінії перемир’я» без юридичного визнання окупації, але з фактичним замороженням конфлікту.
Однак навіть такий сценарій вимагає вирішення складних питань: майбутніх гарантій безпеки для України, її потенційного вступу до НАТО, обмежень на розмір армії, а також долі західних санкцій проти Росії. Поки що адміністрація Трампа заявила лише, що Україна не може приєднатися до НАТО, уникаючи конкретики щодо інших аспектів.
Існує ризик, що Трамп може піти на односторонню угоду з Путіним, віддавши пріоритет енергетичним контрактам і домовленостям про контроль над озброєннями. Сам він допускав, що за підсумками зустрічі може оголосити мирну угоду нереальною, залишивши сторони продовжувати війну.
Якщо ж потенційна угода передбачатиме територіальні поступки, Зеленський і європейські союзники чинитимуть потужний спротив. Конституція України забороняє передачу територій без референдуму, і навіть замороження лінії фронту можливе лише у формі де-факто, а не юридичного поділу.
Аналітики вважають, що головним важелем тиску на Київ може стати загроза припинення постачання зброї та розвідданих. Особливо критичною є американська розвідка, адже Європа не здатна компенсувати її в короткі строки. Один із європейських чиновників зазначив, що навіть якщо США скоротять військову допомогу, Європа зможе купувати американське озброєння для України, але втрату розвідувальних можливостей замінити неможливо.
Внутрішньополітичні наслідки для Трампа у разі «поступок Путіну» теж можуть бути значними. Екс-посол США в Україні Джон Гербст вважає, що це виставить його «співучасником зґвалтування України», чого Трамп навряд чи бажає. Навіть частина республіканців попереджає, що поступки Кремлю дадуть небезпечний сигнал диктаторам у світі.
ЄС уже заявив, що готовий посилити військову допомогу та розпочати переговори про вступ України у вересні. Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску наголошує, що європейські країни мають діяти швидше, адже безпека України нерозривно пов’язана з безпекою континенту.
Якщо з Аляски вийде неприйнятна для Києва угода, європейські столиці готують новий дипломатичний наступ на Трампа. Їхня мета — переконати США, що майбутнє України не можна визначати без неї та що будь-який мир повинен базуватися на міжнародному праві, а не на поступках агресору.
