Європейський Союз зробив новий рішучий крок у напрямку повного розриву енергетичних зв’язків із Росією. Як повідомила Європейська комісія у вівторок, уже в червні 2025 року вона представить юридичну пропозицію, яка передбачає повну відмову від імпорту всіх форм російського природного газу, включаючи скраплений (СПГ), до кінця 2027 року. Цей крок є частиною більш масштабного плану ЄС з припинення фінансування російської воєнної машини через енергетичну торгівлю.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Настав час для Європи остаточно відмовитися від енергетичних зв’язків з ненадійним постачальником. Енергія, яка надходить на наш континент, не повинна оплачувати війну агресії проти України». Це формулювання чітко вказує на політичну й моральну мотивацію ініціативи: енергетична незалежність — це частина більш широкої геополітичної стратегії.
За даними Єврокомісії, також у червні буде подано окрему ініціативу щодо заборони укладання нових контрактів на постачання російського газу, а також на постачання за чинними короткотерміновими (спотовими) контрактами — вже до кінця 2025 року. Наразі Росія постачає близько 19% газу до ЄС (включаючи TurkStream та СПГ), що значно менше, ніж 45% до 2022 року. Однак навіть ця частка розглядається як небезпечна з точки зору європейської безпеки.
План включає низку юридичних механізмів, що дозволять компаніям розірвати довгострокові контракти з "Газпромом" без штрафних санкцій. Одним із викликів у цьому напрямку є так звані "take-or-pay" угоди, за якими компанії змушені платити за обсяги, навіть якщо не отримують газ. Юристи попереджають, що односторонній вихід із таких договорів може викликати судові спори, якщо не буде належного правового підґрунтя.
Крім того, окремим пунктом Єврокомісія планує запровадити обмеження на закупівлю збагаченого урану з Росії — ще одного енергетичного ресурсу, яким Кремль утримує вплив у країнах ЄС. Йдеться про заборону підписання нових контрактів, зокрема тих, що проходять через Євратомське агентство з постачання (Euratom Supply Agency).
Очікується, що національні уряди країн-членів ЄС повинні будуть розробити свої дорожні карти з відмови від російського газу. Для Словаччини та Угорщини, які досі отримують понад 80% нафти з РФ, передбачені спеціальні винятки та перехідні періоди.
Загалом, повний перехід на альтернативні джерела палива може викликати короткостроковий дефіцит і підвищення цін, однак в середньостроковій перспективі, на думку Єврокомісії, ситуація стабілізується. Із 2026 року на ринок вийдуть нові постачальники зрідженого природного газу — насамперед США та Катар. До 2030 року очікується глобальний профіцит LNG, що дозволить Європі вільніше маневрувати у постачаннях.
У відповідь на скорочення частки РФ в енергобалансі Європа активно інвестує в відновлювані джерела енергії, а також в інфраструктуру для прийому LNG — термінали, трубопроводи, сховища. Це також дозволяє зменшити залежність від викопного палива загалом, а не лише від російських джерел.
Пропозиції Єврокомісії ще мають пройти складну процедуру затвердження: їх повинні схвалити Європарламент та кваліфікована більшість країн-членів ЄС. Проте з огляду на послідовну політику Євросоюзу з протидії агресії РФ і поступове зменшення частки російського енергоекспорту, є висока ймовірність того, що ініціатива отримає широку підтримку.
Таким чином, Європа впритул наближається до історичного моменту: завершення епохи енергетичної залежності від Росії. І хоча цей шлях буде нелегким і вимагатиме фінансових та політичних зусиль, його стратегічна мета — зміцнення безпеки, суверенітету й солідарності — є цілком зрозумілою як для урядів, так і для громадян.
