Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

ЄС не планує повертатися до російської нафти: історія з нафтопроводом «Дружба» стала ще одним сигналом енергетичного розриву

Європейський Союз заявляє про незмінність курсу на повну відмову від російських енергоносіїв. На тлі дискусій довкола нафтопроводу «Дружба» в Єврокомісії наголошують: енергетична безпека блоку не залежить від російської нафти, а майбутнє Європи – за альтернативними джерелами.


Дмитро Вишневецький
Олена	Лисенко
Швецов Дмитро
Інна Брах
Дмитро Вишневецький; Олена Лисенко; Швецов Дмитро; Інна Брах
Газета Дейком | 20.03.2026, 10:50 GMT+3; 04:50 GMT-4

Новий етап енергетичної політики Європи

Європейський Союз продовжує рух у напрямку повної відмови від російських енергоносіїв. На тлі обговорень ситуації навколо нафтопроводу «Дружба» європейські посадовці чітко дають зрозуміти: повернення до старої енергетичної моделі не буде. Європа поступово змінює структуру енергопостачання, зменшуючи залежність від ресурсів, які роками визначали енергетичну політику континенту.

Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен підкреслив, що нинішня ситуація з трубопроводом не становить загрози для енергетичної безпеки Євросоюзу. За його словами, країни ЄС вже мають достатньо альтернативних джерел постачання нафти та інших енергоресурсів. Це означає, що навіть у випадку припинення транзиту через «Дружбу» енергетична система блоку залишається стабільною.

Європейська енергетична стратегія останніх років була спрямована саме на створення такої стійкості. Інвестиції у нові маршрути постачання, розвиток інфраструктури, а також активне впровадження відновлюваних джерел енергії поступово змінюють енергетичний баланс. Це дозволяє ЄС дивитися у майбутнє без залежності від російської нафти.

Йоргенсен також нагадав, що самі проблеми з трубопроводом виникли не випадково. За його словами, ключовою причиною стала політика Росії, яка фактично зруйнувала систему довіри, що існувала між постачальником і споживачем протягом десятиліть. Саме тому питання енергетичної незалежності для Європи сьогодні набуло не лише економічного, а й політичного значення.

На цьому тлі історія з «Дружбою» стала символом завершення цілої епохи. Європа, яка довгий час будувала свою енергетичну систему на дешевих російських ресурсах, тепер змушена переосмислювати власну політику та формувати нову модель енергетичної безпеки.

Нафтопровід «Дружба» як політичний і енергетичний фактор

Нафтопровід «Дружба» протягом десятиліть залишався одним із головних маршрутів постачання російської нафти до Європи. Його історія бере початок ще з часів холодної війни, коли енергетичні зв’язки між Сходом і Заходом були важливою складовою економічної взаємодії.

Система трубопроводів простягається через кілька країн Центральної та Східної Європи, забезпечуючи постачання нафти до нафтопереробних заводів. Саме тому будь-які перебої у її роботі завжди викликали занепокоєння на енергетичних ринках.

Однак останні події показали, що значення «Дружби» для Європи поступово зменшується. Євросоюз активно диверсифікує джерела постачання, укладаючи нові угоди з іншими країнами та розвиваючи альтернативні маршрути транспортування нафти.

Попри це, деякі держави-члени ЄС продовжують залежати від поставок через цей трубопровід. Саме тому питання його роботи періодично стає предметом дискусій у європейських інституціях. Зокрема, Угорщина та Словаччина мають тимчасові винятки з санкційної політики ЄС щодо імпорту російської нафти.

Ці винятки дозволяють їм продовжувати отримувати нафту через «Дружбу», однак у Брюсселі вже говорять про необхідність поступового завершення навіть таких особливих режимів. Європейська комісія переконана, що всі країни повинні готуватися до повної відмови від російських енергоресурсів.

Європа готується до повної заборони російської нафти

У Європейській комісії підтверджують намір підготувати нову пропозицію, яка передбачатиме повну заборону імпорту російської нафти до ЄС. Це рішення стане логічним продовженням санкційної політики, яка вже суттєво скоротила обсяги поставок.

Наразі чинні обмеження вже забороняють більшості країн Євросоюзу купувати російську нафту. Проте окремі держави отримали тимчасові винятки через специфіку своєї енергетичної інфраструктури. Саме ці винятки й можуть стати наступним об’єктом перегляду.

Йоргенсен наголосив, що країни Європейського Союзу повинні заздалегідь готуватися до нових правил. За його словами, майбутнє енергетичної політики Європи не передбачає закупівлю енергоносіїв у Росії. Цей курс є стратегічним і змінювати його не планують.

Таке рішення має не лише економічний, а й політичний вимір. Для ЄС відмова від російських енергоносіїв означає зміцнення енергетичної незалежності та зменшення можливостей для політичного тиску через енергетику.

Паралельно з цим Європа активно розширює співпрацю з іншими постачальниками. Нові контракти, модернізація портової інфраструктури та розвиток відновлюваної енергетики поступово змінюють карту енергетичних потоків на континенті.

Енергетична безпека та нова реальність ЄС

Попри всі дискусії навколо трубопроводу «Дружба», у Брюсселі наголошують: енергетична безпека Європейського Союзу не перебуває під загрозою. Альтернативні джерела постачання вже дозволяють компенсувати скорочення імпорту російської нафти.

Європейські країни активно використовують морські маршрути постачання, а також співпрацюють з новими партнерами на Близькому Сході, у США та інших регіонах світу. Це дає змогу забезпечити стабільність ринку навіть у складних геополітичних умовах.

Водночас енергетична трансформація Європи виходить далеко за межі питання нафти. Блок інвестує мільярди євро у розвиток відновлюваних джерел енергії, енергоефективність та технології зберігання енергії. Саме ці напрямки визначатимуть майбутнє європейської енергетики.

Енергетична криза останніх років стала для Європи серйозним випробуванням, але водночас і поштовхом до масштабних змін. Країни ЄС зрозуміли, що енергетична залежність може перетворитися на політичну вразливість.

Саме тому курс на відмову від російських енергоносіїв сьогодні розглядається не як тимчасовий крок, а як довгострокова стратегія. Європа поступово будує нову систему енергетичної безпеки, де ключову роль відіграватимуть диверсифікація, технології та незалежність.


Дмитро Вишневецький — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, висвітлює політику, технології, науку, пише про події в Україні та навколо неї. Він проживає та працює в Україні.

Олена Лисенко — Головний кореспонден, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише політику, технології та мистецтво. Вона проживає та працює в Україні.

Швецов Дмитро — Міжнародний кореспондент, який висвітлює війни, зокрема події в Україні, пише про бої на фронті, атаки на цивільні об'єкти та вплив війни на населення України. Він базуєтсья в Лондоні, Великобританія.

Інна Брах — Кореспондент, яка спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про міжнародну політику, фінансові ринки та фокусується на Європі та Близькому Сході. Вона проживає та працює в Стокгольмі, Швеція.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Допомога Україні, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 20.03.2026 року о 10:50 GMT+3 Київ; 04:50 GMT-4 Вашингтон, розділ: Економіка, із заголовком: "ЄС не планує повертатися до російської нафти: історія з нафтопроводом «Дружба» стала ще одним сигналом енергетичного розриву". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: