Європейський Союз офіційно затвердив 18-й пакет санкцій проти Російської Федерації у зв’язку з її продовженням повномасштабної агресії проти України. Нові заходи спрямовані на подальше обмеження російського енергетичного сектору, фінансової системи та зовнішньої торгівлі.
Ключовим елементом пакета стала змінна цінова стеля на російську нафту — тепер вона буде встановлюватися на рівні 15% нижче середньої ринкової вартості. На момент ухвалення йдеться про орієнтовно $47,60 за барель, що значно нижче запровадженої раніше межі $60 від країн G7.
ЄС забороняє обслуговування танкерів, що перевозять російську нафту за ціною, вищою за цей ліміт. Це включає страхування, перестрахування та інші супутні послуги.
Європейські країни, включно з Великою Британією, наполягали на зниженні граничної ціни через падіння цін на ф’ючерси, однак США виступали проти, змусивши ЄС діяти самостійно.
Оскільки розрахунки за нафту здійснюються переважно в доларах, повний контроль над дотриманням стелі ускладнений через домінування американських банків у сфері платіжного клірингу.
ЄС також повністю забороняє імпорт будь-яких нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, за винятком постачань із США, Канади, Великої Британії, Норвегії та Швейцарії.
Окремо під санкції потрапила індійська нафтопереробна компанія Nayara, основним акціонером якої є російська "Роснефть".
Також припиняється спеціальний режим для Чехії, яка до цього мала виняток з ембарго на морські поставки російської нафти.
ЄС вніс у чорний список ще 105 суден, які заборонено пускати в європейські порти та шлюзи, а також використовувати для перевалювання нафти з судна на судно.
Це спрямовано на ліквідацію так званого "тіньового флоту" старих танкерів, які Росія використовує для обходу санкцій.
Загалом уже понад 400 таких суден потрапили під санкції ЄС.
Також накладено обмеження на приватного оператора міжнародного реєстру суден під зручними прапорами та компанію, пов’язану з російським сектором скрапленого газу.
В окремому блоці санкцій йдеться про заборону на будь-які транзакції, пов’язані з проєктами газопроводів "Північний потік" у Балтійському морі, включаючи постачання обладнання та послуг.
Фінансовий компонент пакета передбачає заборону на всі операції з російськими фінансовими установами, які вже були відключені від системи SWIFT.
Зокрема, йдеться про суверенний фонд Росії — Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) та його активи.
Це має на меті ще більше обмежити доступ Росії до іноземної валюти та міжнародного фінансування.
Країни ЄС також погодили зниження порогу, з якого можуть накладатися санкції на іноземні банки та фінансові організації, які допомагають Росії обходити обмеження.
У сфері експорту заборонено постачання до Росії нових категорій товарів: хімікати, пластмаси та деякі види машинобудівного обладнання.
До санкційного списку додано ще 26 організацій, звинувачених у сприянні обходу санкцій. Серед них — сім компаній у Китаї, три в Гонконзі та чотири в Туреччині.
Загалом затвердження пакета затримувалося через позицію Словаччини та Мальти.
Словаччина вимагала гарантій щодо можливих втрат у разі реалізації окремого плану ЄС про припинення імпорту російського газу до 2028 року.
Після досягнення домовленостей із Брюсселем словацьке вето було зняте.
Новий пакет санкцій став черговим кроком у кампанії Європейського Союзу з економічного виснаження Кремля та стримування фінансування війни проти України.
Попри заяви Кремля про «імунітет», західні обмеження поступово знижують економічну спроможність Росії вести повномасштабну агресію.
Європейські партнери України продовжують вдосконалювати санкційні механізми та виявляти обхідні схеми, щоб зменшити ефективність фінансових та логістичних каналів Кремля.
Це свідчить про довготривалу стратегію Заходу на обмеження економічного ресурсу РФ до моменту припинення війни.
