В умовах зростаючої геополітичної напруги та економічних викликів, європейські лідери знову звертають свою увагу на Україну як на ключовий елемент забезпечення безпеки континенту. У четвер у Парижі планується проведення високорівневого саміту, на якому зберуться понад 30 представників держав та інституцій Європейського Союзу. Метою зустрічі є розробка нових стратегій підтримки України, яка продовжує боротися проти агресії Росії, незважаючи на змінні підходи Сполучених Штатів до цього питання.
Основним завданням учасників зустрічі є пошук компромісних рішень щодо короткострокової військової допомоги Україні, а також обговорення можливостей забезпечення стабільності в регіоні після завершення бойових дій. Серед пропозицій – створення так званої «гарантійної сили», яка, за ідеєю ініціаторів, могла б бути розміщена в Україні після укладання мирної угоди. Ця ініціатива, запропонована Францією та Великою Британією, має на меті запобігти можливості повторного вторгнення Росії, проте наразі питання про її конкретні завдання та склад залишається відкритим.
Президент Еммануель Макрон підкреслив, що «ми залишаємося рішуче на боці України», наголошуючи на тому, що майбутнє безпека європейського континенту безпосередньо пов’язана з стабільністю в регіоні. За його словами, сучасні виклики вимагають не лише негайної військової підтримки, але й стратегічних рішень, спрямованих на забезпечення довготривалої безпеки. На фоні цього, зустріч у Парижі розглядається як важливий крок для формування спільного європейського підходу до протидії російській агресії.
Проте, дискусії всередині європейського блоку демонструють певні розбіжності. З одного боку, країни-члени Європейського Союзу прагнуть посилити власний оборонний потенціал, що супроводжується зростанням державного боргу та низьким темпом економічного зростання. З іншого боку, питання розподілу обов’язків щодо військової підтримки України викликає численні суперечності. Хоча країни, як-от Франція і Велика Британія, активно просувають ідею створення «гарантійної сили», інші держави поки що не висловили готовності взяти на себе подібні зобов’язання.
Президент Франції Еммануель Макрон вітає президента України Володимира Зеленського під час його прибуття на зустріч з європейськими лідерами щодо миру та безпеки для України в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 27 березня 2025 року. Сара Мейссоньє
Особливе місце в обговореннях займає роль Сполучених Штатів, чия позиція залишається неоднозначною. Президент Трамп та його спеціальний радник Стів Віткоф вже неодноразово критикували будь-які спроби розширення військової підтримки через залучення зовнішніх сил. За словами представників американської сторони, ідея розміщення європейських військ в Україні є надто спрощеною і не відповідає реаліям сучасної геополітики. Американці не готові гарантувати безпеку України на умовах, які б задовольнили більшість європейських партнерів, що створює додаткові труднощі для формування єдиної коаліції.
У той же час, президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності прийняття «сильних нових рішень» під час зустрічі в Парижі. За його словами, підтримка України має включати не тільки негайну військову допомогу, а й довгострокові заходи з підвищення обороноздатності армії та укріплення безпеки на кордонах. Президент закликав європейських партнерів до активного діалогу та пошуку компромісів, що дозволять створити ефективну систему безпеки в регіоні.
Досвід попередніх зустрічей, зокрема парижського саміту у лютому та наступної конференції у Лондоні, свідчить про те, що спільна робота над підтримкою України набирає обертів. Обговорення стратегічних питань, таких як модернізація національних армій, розподіл фінансових ресурсів і впровадження новітніх технологій у сфері оборони, демонструють серйозність намірів європейських лідерів. Водночас, зростаючий вплив внутрішніх політичних процесів у різних країнах ускладнює досягнення узгодженості в рамках загального європейського курсу.
Не менш важливим аспектом є питання забезпечення регіональної безпеки після завершення збройного конфлікту. Пропозиція створити «переконливу силу» – не фронтові війська, а формування, яке могло б підтримувати мир та проводити спільні навчання з українськими військами – викликала змішані реакції. Макрон наголосив, що така сила не буде відповідальною за моніторинг або забезпечення режиму припинення вогню, а скоріше послужить стримуючим фактором проти можливих агресивних дій Росії. Він також підкреслив, що питання морської безпеки та співпраці в рамках нової угоди можуть бути передані до компетенції ООН, що забезпечить неупередженість та прозорість прийняття рішень.
Однак, незважаючи на усі труднощі, сучасна ситуація демонструє, що об’єднання зусиль європейських держав може стати потужним інструментом для забезпечення стабільності у регіоні. Економічні та оборонні виклики, з якими стикається Європа, спонукають країни до більш тісного співробітництва. Під час саміту обговорюватимуться не лише питання короткострокової допомоги Україні, а й перспективи створення спільної системи безпеки, яка могла б виступати гарантом миру в Європі на довгі роки.
Урсула фон дер Ляєн, праворуч у центрі, з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Датській королівській військовій академії в Копенгагені цього місяця. Еміль Ніколай Хелмс/Ritzau Scanpix Denmark
У рамках переговорів також буде піднято питання про структурні зміни у військових стратегіях, які мають враховувати як сучасні загрози, так і потенційні виклики майбутнього. Деякі експерти вважають, що трансформація європейської системи безпеки може стати реакцією на численні геополітичні зрушення останніх років, що свідчать про необхідність більшої стратегічної автономії. Такі зміни спрямовані на зменшення залежності від зовнішніх гарантій і на формування власного військового потенціалу, що відповідатиме сучасним стандартам.
Окрім суто військових аспектів, зустріч у Парижі розглядається як політичний сигнал всім зацікавленим сторонам – як європейським, так і глобальним. Європейські лідери демонструють свою готовність брати на себе відповідальність за майбутнє безпеку континенту, навіть за умов змінної політики американських партнерів. Незважаючи на різні політичні традиції та економічні можливості окремих країн, учасники саміту одностайно заявляють про свою рішучість підтримувати Україну в боротьбі з агресією та сприяти відновленню стабільності в регіоні.
Також обговорення торкнеться питань координації спільних дій на міжнародній арені. Представники Франції, Великої Британії та інших країн висловили готовність працювати прозоро і в тісній співпраці з американськими партнерами, незважаючи на деякі різниці у поглядах на подальший розвиток подій. Цей підхід розглядається як можливість створення більш збалансованої системи безпеки, де кожна держава зможе внести свій вклад у вирішення загальних завдань та протидію зовнішнім загрозам.
Підсумовуючи, саміт у Парижі є важливим кроком у напрямку посилення колективної безпеки в Європі. Попри численні виклики, що стоять перед європейськими державами, спільна робота над підтримкою України демонструє бажання партнерів об’єднати зусилля для збереження стабільності та миру на континенті. Рішення, які прийматимуться під час зустрічі, матимуть далекосяжні наслідки як для регіональної, так і для глобальної безпеки, відкриваючи нову сторінку у співпраці між країнами Заходу.
Очевидно, що майбутнє європейської системи безпеки залежатиме від здатності лідерів врахувати внутрішні політичні особливості кожної країни, а також адаптуватися до нових викликів, що виникають у зв’язку з трансформацією глобального геополітичного простору. Зустріч у Парижі стане важливим форумом для обговорення цих питань, де будуть визначені як стратегічні пріоритети, так і можливі напрямки подальшої співпраці. В умовах невизначеності та постійних змін, єдина мета залишається незмінною – забезпечення миру, стабільності та безпеки в регіоні, що, без сумніву, є спільним інтересом усіх європейських країн.
