У вівторок, 20 травня 2025 року, Європейський Союз ухвалив свій 17-й пакет санкцій проти Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Головним нововведенням стало розширення обмежень на так званий «тіньовий флот» — старі танкери, які Москва використовує для таємного експорту нафти. До списку потрапило ще 189 суден, що доводить загальну кількість санкційних танкерів до 342 одиниць. Цей крок має подвоїти тиск на трубопровідні та морські канали постачання, які раніше дозволяли Кремлю обходити обмеження на продажі енергоресурсів.
Заборона обслуговувати, страхувати та реєструвати судна «тіньового флоту» є логічним продовженням попередніх заходів, спрямованих на скорочення доходів РФ. Пакет включає блокування доступу до європейських портів, фінансові санкції проти власників і операторів танкерів та заборону укладати з ними контракти. За оцінками Київської школи економіки, близько 70 % морських поставок російської нафти йшли саме через «тіньовий флот», тож нові обмеження можуть перекрити бюджетне джерело на кілька десятків мільярдів доларів.
Паралельно з цим у Брюсселі вже готують 18-й пакет санкцій. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала розгляд заборони інвестицій у газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік-2», хоча перший був пошкоджений у 2022 році, а другий так і не запустили. Пропозиція полягає в закріпленні нинішнього статус-кво, аби у майбутньому не з’явилася спокуса відновити транзит російського газу через Балтійське море. Крім того, ЄС готовий ввести нові обмеження проти банків, які обслуговують російські енергетичні компанії та фінансові потоки.
Одночасно з розгортанням європейської санкційної політики зростає невизначеність щодо подальшого курсу Сполучених Штатів. Після телефонної розмови між президентами Трампом і Путіним Білий дім відкликав вимогу негайного перемир’я, що викликало критику Києва та його європейських партнерів. Президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Києві висловив стурбованість, що США можуть не підтримати наступні санкційні пакети. За його словами, «Америка повинна вирішити, чи дозволить Кремлю мати гроші на продовження війни».
Попри це ЄС демонструє єдність: міністри закордонних справ країн-членів на зустрічі в Брюсселі відзначили, що економічний тиск має досягти критичного рівня, аби змусити Москву сісти за стіл переговорів. Головний дипломат ЄС Кая Келлас заявила: «Мир можливий лише тоді, коли агресор відчує наслідки своєї війни. Ми маємо посилювати обмеження, доки Путін не погодиться на реальні перемовини».
Гуманітарні працівники на передовій в Україні. Нові санкції мають на меті змусити Росію домовитися про припинення війни. Тайлер Хікс
Ефективність пакета у 17 разів перевірених санкцій перебуває під сумнівом: у 2022 році російська економіка скоротилася, але вже у 2024-му відновилася до повільного зростання, причому значну роль відіграло нарощення військових витрат. Погляд на торгівлю з Китаєм свідчить, що взаємний обіг товарів досяг рекордних обсягів, що пом’якшує удар санкцій. Водночас спад доходів Росії від експорту енергоресурсів зафіксували незалежні моніторингові органи: за останній рік надходження впали на понад 40 % порівняно з довоєнним рівнем.
Інфляція в РФ зросла через дефіцит деяких товарів та збільшені витрати бізнесу, що змусило Центробанк підвищити облікову ставку до рекордних показників. Водночас експорт до ЄС скоротився втричі: до війни блоку припадало понад 40 % російських продажів, нині — менше ніж 15 %. Для ЄВ мінімальна втрата ринку — це також стимул до енергетичної диверсифікації та переходу на відновлювані джерела, що стало одним із пріоритетів «Зеленого курсу».
Найближчими місяцями вирішальним фактором стане реалізація 18-го пакета. Крім відмови від проектів «Північних потоків», ЄС розглядає заборону сервісів для морського транспортування газу у Балтійському регіоні та аудит страхування інфраструктурних інвестицій у РФ. Також на порядку денному — зниження «цінового капу» на російську нафту з $60 до $50 за барель із залученням до обговорення країн G7, включно з США, Великою Британією, Японією та Канадою.
Важливим компонентом майбутніх санкцій має стати тісніша координація з трансатлантичними партнерами. Зусилля ЄС попередніх років показали, що єдиний європейський блок може швидко ухвалювати і впроваджувати обмеження, але без американської підтримки санкції втрачають частину свого ударного ефекту. Тож паралельно з підготовкою нових пакетів Брюссель працює над спільною позицією з Вашингтоном.
У підсумку, 17-й пакет санкцій ЄС демонструє прагнення посилити економічний тиск на Кремль через перехоплення «тіньового флоту» та заборону інвестицій у газопроводи. Наступний 18-ий пакет може включити ще жорсткіші обмеження на банківські операції й енергетичні проекти. Однак успіх санкцій залежить від здатності Заходу зберегти єдність і притягнути до відповідальності тих, хто допомагає Москві обходити обмеження, — інакше війна в Україні може стати довгим геополітичним протистоянням, а не шляхом до миру.
