Виступаючи перед командуванням іранських збройних сил, аятола Алі Хаменеї різко засудив ідею переговорів з Вашингтоном, назвавши їх "нечесними, нерозумними і марними".
"Переговори з Америкою не вирішать жодної проблеми. Доказ? Досвід", – наголосив він, маючи на увазі розірвану ядерну угоду 2015 року, яку адміністрація Дональда Трампа скасувала у 2018 році.
Однак, попри всю жорсткість заяви, Хаменеї не заборонив уряду вести переговори, що залишає можливість для політичного маневру.
Іран розривається між жорсткою позицією та бажанням переговорів
Уряд Ірану, на відміну від Верховного лідера, подає суперечливі сигнали. Минулого тижня реформістський президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив в інтерв’ю NBC News, що готовий до переговорів, якщо вони відбуватимуться "на рівних умовах" і з "повагою до честі та мудрості Ірану".
Ці слова різко контрастують із заявами Хаменеї, що може свідчити про глибокі внутрішні суперечності у владі.
Аналітики припускають, що слова Верховного лідера можуть бути частиною традиційної "подвійної дипломатії" Ірану – публічно засуджувати переговори, але водночас залишати місце для таємних контактів із США.
Цей сценарій уже відбувався в 2011 році, коли Хаменеї офіційно виступав проти переговорів з адміністрацією Барака Обами, але водночас таємно санкціонував перемовини в Омані, що зрештою призвело до укладення ядерної угоди 2015 року.
Чому Ірану потрібні переговори?
Іран переживає складний геополітичний момент:
- Послаблення позицій у регіоні: Ізраїль завдає серйозних ударів по союзниках Тегерана – Хезболлі в Лівані, а режим Башара Асада в Сирії зазнає нових викликів.
- Економічний тиск: США повертають політику "максимального тиску", блокуючи експорт іранської нафти, що є ключовим джерелом доходу країни.
- Загроза нових санкцій: Європейські країни розглядають можливість розширення санкцій, якщо Іран відновить збагачення урану до рівня, близького до військового використання.
Усе це робить Тегеран вразливішим, ніж будь-коли, і саме тому, на думку експертів, він не закриває двері для дипломатії, навіть якщо риторика Верховного лідера залишається жорсткою.
США розглядають дві стратегії: дипломатію чи загрозу силою
Дональд Трамп у своїх останніх заявах дав зрозуміти, що він хоче домовитися, але готовий до ескалації:
- Він запропонував "перевірену ядерну мирну угоду", схожу на ту, що він сам знищив у 2018 році.
- Водночас він підписав указ про блокування експорту іранської нафти, що повторює його стратегію "максимального тиску".
- Він відкрито погрожував Ірану "знищенням", якщо країна наважиться здійснити будь-який напад.
На тлі цього Каменеї негайно відповів:
"Якщо вони погрожують нам, ми погрожуватимемо їм. Якщо вони порушать нашу безпеку, ми порушимо їхню."
Ці слова демонструють, що жодна зі сторін не хоче виглядати слабкою.
Чи можливий компроміс?
Попри взаємні погрози, деякі аналітики вважають, що переговори неминучі.
Економічний тиск та регіональні проблеми роблять Тегеран залежним від можливого послаблення санкцій, а адміністрація Трампа може розглядати дипломатичний прорив як зовнішньополітичне досягнення перед виборами.
Однак є кілька перешкод:
- Недовіра між сторонами: Іран не забув, як США вийшли з ядерної угоди у 2018 році.
- Політичний розкол в Ірані: Хаменеї та консерватори не хочуть виглядати слабкими перед США.
- Внутрішній тиск на Трампа: Частина його політичної бази виступає проти будь-яких угод із Тегераном.
Що далі?
Ситуація залишається напруженою, і наступні тижні покажуть, чи готові США та Іран зробити крок назустріч одне одному.
Є два ймовірні сценарії:
- Посилення конфронтації – США продовжують санкційний тиск, а Іран відповідає активізацією своєї ядерної програми.
- Таємні переговори – сторони шукають компроміс, щоб уникнути подальшої ескалації.
Попри грізну риторику, жодна зі сторін не зацікавлена у відкритому конфлікті. Іран не хоче війни з США, а Вашингтон прагне уникнути нового військового загострення на Близькому Сході.
Чи зможуть сторони знайти компроміс? Чи продовжиться шлях до ескалації?
Найближчі місяці стануть вирішальними.
