Іранський заступник міністра закордонних справ Казем Гарібабаді зробив гучну заяву щодо можливого виходу Ірану з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), якщо Європа повернеться до жорстких санкцій. Ця заява пролунала під час його виступу у Нью-Йорку, де він бере участь у засіданнях ООН, і стала сигналом ескалації напруги у глобальній безпековій архітектурі.
Відносини між Іраном та Заходом знову наближаються до критичної точки. Після краху перемовин між Вашингтоном та Тегераном у червні, які були зірвані внаслідок ізраїльського авіаудару, Іран стикається зі зростаючим міжнародним тиском. Велика Британія, Франція та Німеччина вже оголосили про намір повернутися до застосування так званого механізму “snapback” — автоматичного відновлення санкцій, передбаченого у рамках ядерної угоди 2015 року.
Зі свого боку, Іран погрожує не лише вийти з ДНЯЗ, а й припинити будь-яку взаємодію з МАГАТЕ. Після бомбардувань ядерних об'єктів у Фордо, Натанзі та Ісфахані, іранська влада вигнала інспекторів агенції та заблокувала в’їзд її директору Рафаелю Гроссі.
Офіційний Тегеран заявляє, що не проводить збагачення уражених об’єктів, тому не бачить підстав для перевірок. Проте доля запасів високозбагаченого урану, об’ємом понад 400 кг, залишається незрозумілою. Саме цей уран, за оцінками експертів, міг би бути використаний для створення кількох ядерних боєприпасів.
Варто зазначити, що навіть після обстрілів Іран не вийшов із ДНЯЗ, хоча погрози лунали неодноразово. Нинішня заява може бути черговим елементом дипломатичного шантажу, спрямованого на посилення позицій Тегерану напередодні перемовин у Стамбулі з представниками ЄС.
Ключова мета іранської дипломатії — уникнути санкцій та відновити ядерну угоду на вигідних для себе умовах. Водночас Іран прагне балансувати між діалогом з Європою та потенційним поверненням до переговорів із США. Гарібабаді заявив, що Іран готовий до перемовин із адміністрацією Трампа “хоч завтра”, якщо буде досягнута домовленість щодо “принципів довіри”.
Така гнучкість викликана реаліями: санкції боляче б’ють по іранській економіці, яка й без того ослаблена війною, інфляцією та внутрішньою нестабільністю. Проте США вимагають від Ірану відмови від збагачення урану, навіть на рівнях, допустимих для цивільного використання, на що Тегеран не погоджується.
Окрім того, загрозлива ситуація з ядерною програмою Ірану створює виклики для глобальної безпеки. Повернення до активного збагачення, відсутність інспекцій та можливий вихід з ДНЯЗ можуть призвести до неконтрольованої гонки озброєнь на Близькому Сході. Це особливо небезпечно на фоні конфлікту з Ізраїлем та нестабільності у Сирії та Лівані.
ЄС, зокрема Франція, наразі наполягає на дипломатичному вирішенні конфлікту, але дедлайн у вигляді кінця серпня створює атмосферу дедалі більшого тиску. Якщо Іран не піде на поступки, snapback буде активований, що фактично ізолює Іран від світової фінансової системи.
Тим часом США, які не є стороною ядерної угоди після виходу у 2018 році, все ще відіграють ключову роль. Президент Дональд Трамп заявив, що Іранські ядерні об’єкти “знищені”, але водночас дав зрозуміти, що готовий до нових перемовин — звісно, на жорстких умовах.
Аналітики застерігають, що сценарій з виходом Ірану з ДНЯЗ може поставити під сумнів усе післявоєнне регулювання ядерного озброєння. Це також погіршить шанси на досягнення ширшої угоди щодо безпеки на Близькому Сході, включно з участю Саудівської Аравії, Ізраїлю та Туреччини.
Таким чином, доля ядерної програми Ірану, а також перспективи глобальної безпеки, зараз перебувають у стані невизначеності. Учасники переговорів мають лише кілька тижнів, аби уникнути масштабної кризи, яка торкнеться не лише регіону, а й світової економіки, енергетики та дипломатії загалом.
