Європейські дипломати намагаються відновити діалог із Тегераном, аби врятувати ядерну угоду 2015 року, термін дії якої спливає вже восени. Якщо компроміс не буде досягнутий, Ірану загрожує повернення жорстких санкцій, що може ще більше загострити відносини на Близькому Сході.
Франція, Німеччина та Велика Британія висунули три головні умови: відновлення переговорів про обсяги урану, пояснення щодо 400 кг майже збройового матеріалу та відновлення доступу для інспекторів МАГАТЕ. Європейці готові дати відстрочку санкцій, але лише в разі реальних кроків з боку Тегерана.
Підписана у 2015 році ядерна угода обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на зняття санкцій. Проте після виходу США з угоди у 2018 році ситуація загострилася. Адміністрація Трампа повернула санкції, намагаючись примусити Іран до поступок, але натомість Тегеран прискорив збагачення урану.
У червні Ізраїль провів 12-денну війну проти Ірану, завдавши ударів по ядерних об’єктах. США підтримали кампанію, що фактично зруйнувала перспективи прямого діалогу між Вашингтоном і Тегераном. Іран заявив, що більше не сяде за стіл переговорів зі США, звинувачуючи їх у спробі знищити його інфраструктуру.
Алі Хаменеї вкотре заявив, що Іран не стане на коліна перед Заходом. Попри це, його риторика вже не раз передувала переговорам. Проте військові попередили, що нові удари США чи Ізраїлю матимуть «серйозні наслідки». Така жорстка позиція ускладнює європейцям виправдання відтермінування санкцій.
Європейські держави можуть активувати механізм повернення санкцій, закладений у резолюції Радбезу ООН №2231. Для цього потрібен 30-денний період попередження. Саме тому дедлайн визначено наприкінці серпня. Європейці хочуть встигнути до того, як головування в Радбезі перейде до Росії, яка може ускладнити процедуру.
Відновлення санкцій означатиме ще глибшу кризу для економіки Ірану. Зокрема, знову буде заблокований експорт нафти, що є головним джерелом доходів держави. Тегеран погрожує у відповідь вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та припинити співпрацю з МАГАТЕ.
Москва й Пекін залишаються учасниками ядерної угоди й підтримують Іран економічно. Проте навіть вони не зможуть зупинити «snapback», якщо європейці офіційно його запустять. Китай як найбільший покупець іранської нафти намагається зменшити ризики, але вплив обмежений.
США наполягають, що Іран має повністю відмовитися від збагачення урану. Європейці готові розглядати компроміси за умови суворішого контролю. Але головна проблема — відсутність довіри між сторонами та непередбачуваність політики Трампа, який може втратити інтерес до нової угоди.
Експерти Європейської ради з міжнародних відносин пропонують продовжити угоду ще на рік, аби виграти час для діалогу та перевірок МАГАТЕ. Це дозволило б уникнути негайної ескалації. Проте без поступок із боку Ірану шансів на таке рішення небагато.
Якщо домовленості не буде, світ отримає нову фазу протистояння: Іран вийде з ДНЯЗ, а США та Ізраїль погрожують новими ударами. Європа ж ризикує втратити залишки впливу на близькосхідний процес. Таким чином, майбутнє ядерної угоди вирішуватиметься вже в найближчі тижні.
