Міжнародний дипломатичний конфлікт розгорівся між Італією та Росією після того, як МЗС РФ опублікувало список так званих «русофобів», до якого потрапив президент Італійської Республіки Серджо Маттарелла. У відповідь уряд Італії викликав російського посла Олексія Парамонова для офіційного протесту.
«Публікація списку так званих “русофобів”, які нібито розпалюють ненависть до Росії — ще одна пропагандистська операція Москви,» — заявила прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні.
Причина обурення: промова про Україну
Приводом для включення президента Італії до списку стало його звернення в лютому 2024 року в Університеті Екс-Марсель, де він порівняв вторгнення Росії в Україну з експансіоністською політикою нацистської Німеччини. Саме цей вислів, на думку Кремля, є прикладом «мови ворожнечі» щодо РФ.
Однак італійська сторона наполягає, що критика була адресована державним діям Росії, а не російському народу. У коментарі МЗС Італії після зустрічі з послом наголошується:
«Жодних намірів образити Російську Федерацію чи російський народ не висловлювалося. Ми засуджуємо саме недопустиму агресію проти України».
Зміна відносин між Римом і Москвою
Історично Італія зберігала теплі економічні та політичні зв’язки з Росією, однак після вторгнення РФ в Україну у 2022 році, Рим повністю підтримав Київ. Усі уряди, включно з кабінетом Мелоні, підтримали санкції проти РФ, надання військової допомоги Україні та посилення енергетичної незалежності від російського газу.
«Росія порушила міжнародне право. І Захід це засудив», — підкреслила Джорджа Мелоні.
Хто ще потрапив до «чорного списку» Кремля
Окрім Маттарелли, у списку фігурують також інші європейські політичні лідери:
- Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини
- Кая Каллас, Верховна представниця ЄС із закордонних справ
- Марк Рютте, новообраний Генеральний секретар НАТО
- Еммануель Макрон, президент Франції
Ці особи, за версією РФ, причетні до «розпалювання русофобії» у світі. Водночас жоден із західних лідерів поки не отримав офіційної ноти від Москви, хоча у ЗМІ вже з’являються коментарі про «дипломатичну ескалацію» з боку Кремля.
Італійський сигнал Заходу
Факт виклику посла РФ до МЗС Італії демонструє, що Рим не збирається мовчки терпіти пропаганду, спрямовану проти своїх інституцій. Це також важливий сигнал до європейських союзників, що навіть ті країни, які історично мали прагматичні відносини з РФ, сьогодні дотримуються принципів єдності, прозорості та поваги до міжнародного права.
Включення президента Італії до пропагандистського списку РФ стало черговим кроком Москви у створенні образу «оточеної фортеці». Проте реакція Риму показує, що Європа не готова миритися з політикою залякування та маніпуляцій.
У світі, де інформаційна війна стає ключовим інструментом зовнішньої політики, країни Заходу все чіткіше усвідомлюють, що навіть символічні атаки Кремля потребують чіткої дипломатичної відповіді.
