Площа Заручників у Тель-Авіві знову заповнена до межі. Тисячі ізраїльтян, які протягом двох років виходили сюди що суботи, цього разу прийшли з надією — що цей мітинг стане останнім. Зі сцени лунає англійське: «Thank you, Trump!», і натовп підхоплює. Це — вдячність за угоду про припинення вогню, що відкриває шлях до звільнення заручників.
На сцені — Стів Віткофф, спецпосланець президента США з Близького Сходу, поруч із Іванкою Трамп та Джаредом Кушнером. Їхні обличчя на гігантському екрані. Віткофф говорить про «мужність родин заручників» і дякує за довіру. Він додає: «Президент мріяв про цю ніч. Він був би щасливий бачити це».
Під угоду про припинення вогню, що набула чинності в п’ятницю, всі живі заручники мають бути звільнені протягом 72 годин. За оцінками Ізраїлю, живими залишаються 20 людей. Решта — загиблі, чиї тіла мають бути повернені пізніше. Для родин — це останній ковток надії.
На відміну від Трампа, прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу підтримки не почув. Коли Віткофф спробував подякувати йому з трибуни, площа вибухнула гучним «Бу!». Для натовпу він — символ затягування війни, а не перемовин. Кілька тижнів тому сам Нетаньягу звинувачував протестувальників у «посиленні позицій ХАМАСу».
Родини заручників, які сформували рух «Hostages Families Forum», роками вимагали угоди, називаючи її єдиним шляхом повернення рідних. Вони стояли біля урядових будівель, ночували на площах, давали інтерв’ю — щоб тема не зникла з порядку денного. Тепер вони промовляють у мікрофони: «Ми дихатимемо вільно лише тоді, коли останній заручник повернеться додому».
Серед натовпу — колишні заручники, музиканти, психологи, волонтери. П’ятдесятисемирічна Яель Ельраз Шапіра, яка не пропустила жодного суботнього мітингу, каже журналістам: «Ми виходили не для уряду, а для одне одного. Це давало надію, що країна ще може бути єдиною».
Ізраїльтяни аплодують виступу Іванки Трамп, яка говорить про «силу сімей» і «відвагу, що об’єднує націю». У натовпі з’являються американські прапори поруч з ізраїльськими. Символічна подяка лунає не стільки політику, скільки людині, яка, на їхню думку, змогла зупинити війну.
Під сцену виносять фотографії загиблих і тих, хто ще в полоні. 26 тіл, за даними влади, досі в Газі, доля ще двох невідома. Усього було викрадено близько 250 людей під час теракту 7 жовтня 2023 року. Для родин навіть повернення тіл — частина завершення довгої трагедії.
Біля дому прем’єра в Єрусалимі теж тривають акції. Але атмосфера інша — менше музики, більше гніву. Протестувальники тримають плакати: «Ви чекали, а ми втрачали дітей». Їхні звинувачення прості: уряд затягнув війну, щоб зберегти коаліцію з ультраправими партнерами.
Тим часом міжнародна увага прикута до гуманітарного обміну. Угода передбачає звільнення палестинських в’язнів в обмін на заручників. Процес має завершитись у понеділок, під наглядом спостерігачів США, Катару та Єгипту. Це не мир — але перший реальний крок до нього.
Трамп, виступаючи поруч із Нетаньягу у Вашингтоні, ще наприкінці вересня натякав на близькість угоди. «Вони показують моє ім’я на плакатах, — сказав він тоді. — Вони просять лише дві речі: повернути заручників і закінчити війну». Тепер його слова стали реальністю на площах Ізраїлю.
Після майже двох років безперервних бойових дій більшість громадян втомлена. Поляризація, що розривала країну, поступово поступається місцем спільному відчуттю: трагедія не повинна повторитися. І навіть якщо цей мир хиткий, він сприймається як шанс почати спочатку.
Мітинг у Тель-Авіві завершився піснею Юваля Рафаеля, який вижив під час атаки 2023 року. Сцена вкрита свічками, натовп співає разом: «Ми чекаємо вас додому». Люди плачуть, обіймаються, фотографують мить — як доказ, що спільна молитва про життя сильніша за політику.
Для Ізраїлю цей вечір — межа. Не фінал війни, але перехід від відчаю до вдячності. Для Трампа — символ дипломатичного реваншу після років критики. Для родин — початок повернення до нормального життя, де слово «заручник» зникне з новин.
І якщо справді всі заручники повернуться, як обіцяно, наступної суботи площа Заручників буде порожня вперше за два роки. І ця порожнеча стане найкращим доказом перемоги людяності над війною.
