Президент США Дональд Трамп нещодавно закликав до «швидкого перемир’я» між Ізраїлем та рухом ХАМАС, проте військова операція триває й загроза розширення наступу посилює гуманітарну кризу в Секторі Газа.
Міністр оборони Ізраїлю та прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу отримали наказ підготуватися до нового етапу бойових дій у самому центрі міста, попри те, що багато жителів уже востаннє евакуювалися на південь під страхом обстрілів.
Розпорядження про евакуацію, поширене армією Ізраїлю, охопило численні квартали в північній частині Сектора Газа, де протягом місяців ізраїльські сили дистанціювалися від безпосередніх бойових дій. Нині ж підрозділи бронетехніки та піхоти готуються атакувати райони, які раніше вважалися «тимчасовими зонами безпеки».
Ізраїль мотивує це необхідністю ліквідувати тунелі ХАМАС під густонаселеними кварталами й врятувати заручників, утримуваних у полоні з жовтня 2023 року.
Попри заклики до перемир’я, лідери Ізраїлю наполягають на продовженні операції й вимагають безумовної капітуляції ХАМАС. Прем’єр Нетаньягу висловив упевненість, що «жодне припинення вогню не може гарантувати безпеку наших громадян, поки терористична мережа зберігає можливості для атак». Такий підхід суперечить позиції Трампа, який у своїх соціальних мережах назвав «необхідним» негайне перемир’я для повернення полонених і збереження життя цивільних осіб.
За останніми даними, кількість полонених, яких досі утримує ХАМАС, обмежується близько двадцяти осіб. Вашингтон пропонує обмін: призупинити бойові дії на кілька тижнів в обмін на скорочення числа важкої техніки й звільнення заручників. Однак ізраїльське військове командування вважає, що безпечне звільнення полонених можливе лише після остаточної ліквідації бойових інфраструктур руху ХАМАС у Секторі Газа.
Міжнародні спостерігачі відзначають, що безпрецедентні масштаби евакуації супроводжуються серйозними гуманітарними проблемами: брак питної води, медикаментів та продовольства в умовах блокади. Організації Червоного Хреста й ООН вимагають від усіх сторін забезпечити безпечний коридор для переміщення цивільного населення. Натомість армія Ізраїлю відповідає, що створює «тимчасові місця збору» та відкриває додаткові пункти постачання допомоги, хоча доступ до них ускладнюють бої поблизу.
Політичний тиск на Нетаньягу зростає: частина ізраїльського суспільства, втомлена від тривалої та кровопролитної військової операції, закликає уряд шукати компроміс і погодитися на режим тиші в обмін на поступове виведення військ із густонаселених районів. У той же час ультраправі фракції в парламенті наполягають на жорсткій відповіді і звинувачують прем’єра в «м’якотілості».
Навіть у самій Палестині думки різняться: у секторі громадськості зросло невдоволення діями ХАМАС, які втягли цивільне населення в затяжний конфлікт, натомість прихильники руху вважають, що лише силова протидія не дозволить Ізраїлю досягти стратегічних цілей без значних втрат серед військових. ХАМАС неодноразово відкидав пропозиції про поступові кроки перемир’я, вимагаючи миттєвого виведення ізраїльських сил із Сектора Газа та зняття блокади.
У геополітичному контексті новий виток дій в Секторі Газа може вплинути на загальні переговори щодо арабо-ізраїльського врегулювання. Адміністрація Трампа, прагнучи політичної перемоги перед виборами, посилює дипломатичний тиск на обидві сторони. Вашингтон обіцяє посилити санкції проти терористичної мережі та надати Ізраїлю додаткову підтримку, якщо переговори про перемир’я зрушать з мертвої точки.
Таким чином, попри заклики міжнародної спільноти та самого Трампа до негайного припинення вогню, Ізраїль готується до розширення операції в центрі Газрського району. Евакуація цивільного населення, надзвичайна гуманітарна криза та розбіжності між політиками ускладнюють процес досягнення перемир’я. У найближчі тижні роль США в якості посередника та готовність Ізраїлю до компромісу визначать подальшу динаміку конфлікту в Секторі Газа.
