У квітні 2025 року журналісти Reuters отримали підтвердження від високопоставленого ізраїльського чиновника та двох людей, знайомих з планами оборонного відомства, що Ізраїль справді розглядає можливість обмеженого удару по ядерних об’єктах Ірану в найближчі місяці. За їхніми словами, така операція вимагатиме значно менших ресурсів і підтримки з боку США, ніж це було б у разі широкомасштабного військового втручання.
Ізраїльські військові вже торік представили попередній варіант операції адміністрації Байдена, розповіли колишні посадовці США, до яких зверталися журналісти Reuters. Тоді Вашингтон отримав інформацію про потенційні цілі та обсяг залучених одиниць авіації й далекобійної артилерії. Проте через політичну невизначеність і консультації з союзниками остаточне рішення відклали на невизначений термін.
За даними Informant A, військові розглядають кілька сценаріїв:
- Прецизійний авіаудар бомбардувальників F‑35 та F‑15I над ключовими майданчиками збагачення урану.
- Використання крилатих ракет наземного або морського базування для ураження підземних сховищ центрифуг.
- Обмежена спецоперація з десантуванням рейдових підрозділів для мінімізації ризику цивільних жертв.
Ключовою перевагою цих варіантів є те, що вони не потребують масової задіяння танкових чи бронетанкових сил. Натомість Ізраїль може залучити власні ВПС і розвідку, а також розмістити ракети далекої дії на кораблях у Перській затоці.
Один із співрозмовників Reuters підкреслив, що Ізраїль прагне зменшити витрату американських ресурсів, аби не підсилювати внутрішні дебати в Конгресі США та не змушувати Вашингтон брати на себе повну відповідальність за наслідки удару. Згідно з планами, частину логістики Ізраїль може провести власними силами, вдаючись до попередньо заготовлених американських баз на півдні Саудівської Аравії чи в Омані.
У Білому домі на запити Reuters послалися на коментарі президента Дональда Трампа, який неодноразово заявляв, що загалом не заперечує проти дій Ізраїлю, але «не поспішає» давати згоду на великомасштабну військову операцію. За словами Трампа, «я стримував Ізраїль від удару, але завжди готовий до дій, якщо ситуація того вимагатиме».
Національна рада з безпеки США відмовилася від подальших коментарів, а офіційний Представник Держдепартаменту зазначив, що Вашингтон «стежить за обміном інформацією між союзниками та зацікавлений у дипломатичних рішеннях щодо ядерної програми Тегерана».
Офіційний Тегеран традиційно рішуче заперечує наявність намірів створити ядерну зброю і заявляє, що його ядерна програма має виключно мирний характер. Водночас іранські посадовці неодноразово попереджали про «рішучу відповідь» на будь‑який військовий напад, попереджаючи про можливість ракетних ударів по ізраїльських об’єктах.
Ізраїльська загроза атакою на ядерні споруди Ірану виникла на тлі нового раунду переговорів Вашингтона та Тегерана в Омані про відновлення ядерної угоди 2015 року. Поки що обидві сторони обмінюються паперами через посередників, а третій раунд зустрічей очікується вже цього тижня. На тлі цих консультацій загроза військової опції лише посилює тиск на Тегеран.
Військові експерти вказують на кілька потенційних ризиків:
- Ескалація в масштабну війну, якщо Тегеран або його союзники дадуть відсіч.
- Цивільні втрати через помилки розвідки або вихід ракет із ладу.
- Руйнування інфраструктури, що негативно позначиться на регіональній енергетиці та світових цінах на сировину.
Деякі аналітики вважають, що обмежений удар може мати стримувальний ефект і змусити іранське керівництво до поступок у переговорах. Інші, навпаки, попереджають, що це лишень зміцнить «ядерний націоналізм» іранців і зруйнує вже хисткий дипломатичний процес.
Наразі Ізраїль офіційно не ухвалював рішення про початок операції, а військове керівництво лише оцінює готовність сил та можливі сценарії. Проте вже сам факт готовності розглядати обмежену атаку став потужним сигналом іранській владі — і одночасно приводом для занепокоєння світового співтовариства. Подальша еволюція цієї кризи багато в чому залежатиме від наступних кроків Держдепартаменту США, позиції Вашингтона в ООН та реакції Тегерана на зростаючий тиск.
