Ізраїль кілька днів тому розпочав давно анонсоване масштабне наступлення на сектор Газа, вивівши свої наземні війська в глиб внутрішніх районів. Цю операцію, яку візуально супроводжують інтенсивні авіаудари, у Міністерстві оборони країни охрестили «Гриви Гедеона». За словами очільника відомства, її метою є остаточне витіснення військового крила ХАМАС з території, що наразі на третину перебуває під контролем ізраїльських підрозділів, та звільнення решти 48 заручників, захоплених під час нападу 7 жовтня 2023 року.
Одразу після старту операції Ізраїль офіційно повідомив, що тепер ХАМАС готовий відновити раніше призупинені переговори щодо обміну полоненими та можливого припинення вогню. Міністр оборони заявив, що угруповання повідомило катарських посередників про «зрушення з тієї непримиренної позиції, яку воно займало раніше». Це твердження викликало неоднозначну реакцію в лавах ХАМАС: офіційний представник руху в Досі запевнив, що переговори ніколи не припинялися, а нинішній раунд проходить «без передумов та відкритий для всіх питань», вказуючи на те, що обговорення продовжуються вже кілька днів.
Ця дипломатична активність прокладає шлях до можливого тимчасового перемир’я, але не супроводжується звільненням блокади, яку Ізраїль запровадив на початку березня. Наслідком перекриття гуманітарних коридорів стало стрімке погіршення ситуації з продовольством: за оцінками ООН, принаймні мільйон з двох мільйонів мешканців Гази опинилися на межі голодної смерті. Водночас ХАМАС пов’язував відкриття доріг для доставки харчів та медикаментів із можливістю нових переговорів, а Ізраїль наполягає: продовжуватиме блокаду до тих пір, поки не досягне військової мети — знекровлення бойового потенціалу угруповання.
Нещодавнє звільнення заручника, ізраїльтянина з американським громадянством Ідана Александера, сталося завдяки зусиллям тодішнього президента США Дональда Трампа під час його візиту в країни Перської затоки. Це викликало сплеск надій на поступове розгортання більш масштабного обміну, але подальші обміни розтяглися в часі через жорсткі умови обох сторін: Ізраїль вимагає звільнення кожного військового або цивільного заручника, а ХАМАС — припинення блокади й озвучує власні умови безпеки для своїх лідерів.
Військові аналітики відзначають, що «Операція Гриви Гедеона» може тривати кілька місяців із поступовим відтисканням підрозділів ХАМАС із південних і центральних районів Гази. Першочерговим завданням на цьому етапі є розгортання наземних механізованих бригад, які працюватимуть у тісній взаємодії з бронетехнікою та авіацією, щоб мінімізувати втрати серед особового складу. При цьому військове командування наполягає на тому, що бойові дії проводяться з максимальною обережністю щодо цивільної інфраструктури, однак численні свідчення з місць боїв, відеозаписи та заяви гуманітарних організацій вказують, що руйнування значної частини міст та селищ уже відбулося.
Паралельно до наземної фази операції Ізраїль продовжує використовувати високоточні ракети та безпілотники для знищення командних пунктів, складів боєприпасів і ракетних установок ХАМАС. Система ПРО Iron Dome, розгорнута уздовж північного узбережжя, відбиває ракетні атаки на прибережні міста, але мешканці глибоких районів Гази залишаються вразливими. Через дефіцит палива і запчастин в автономному режимі працює лише половина систем водопостачання та електрики, що спричиняє гуманітарну кризу на тлі військового конфлікту.
У політико-дипломатичній площині події в Газі стали каталізатором активізації міжнародних посередницьких зусиль. Крім Катару, що вже багато місяців координує контактні групи обох сторін, Єгипет та Оман пропонують свій територіальний майданчик для консультацій. ООН і ЄС закликають до негайного гуманітарного перемир’я та відкриття найменш обстрілюваних маршрутів для доставки продовольства. Український досвід дипломатії в умовах гібридної війни часто наводять як приклад ефективної комбінації санкційного тиску й гуманітарних ініціатив, але пряме порівняння не завжди доречне через відмінності у масштабах і ролях учасників.
Сьогодні важливо відзначити, що жоден із конфліктів у XXI столітті не завершувався без участі як мінімум трьох-чотирьох досвідчених посередницьких команд. Безперервний діалог, навіть у форматі технічних каналів, допомагає відстежувати настрої обох сторін та реагувати на інциденти до того, як вони переростуть у повномасштабні ескалації. Власне, періоди тимчасових «тихих годин» у попередніх раундах обміну заручниками давали змогу організувати коридори для поранених та евакуацію цивільних, а також перевірити готовність обох сторін дотримуватися досягнутих домовленостей.
Незважаючи на всі труднощі, зокрема розбіжності в трактуванні умов перемир’я та характері зобов’язань, попередні сплески переговорів свідчили, що прагнення до збереження життя цивільного населення з обох боків не повністю вичерпалося. У найближчі тижні ключовим стане питання: чи зможуть країни-гаранти домовитися про відкриття хоча б мінімальних гуманітарних коридорів на час ескалації, чи чергове загострення військових дій остаточно перекреслить усі дипломатичні здобутки.
Підсумовуючи, зараз Ізраїль перебуває в активній фазі реалізації своїх військових планів з розширення контролю над Газою, але одночасно бачить у ході бойових дій новий поштовх для укріплення переговорного процесу. Поновлення обговорень про обмін полоненими може стати зримим сигналом того, що режим припинення вогню все ще близький, але остаточна угода вимагатиме від обох сторін суттєвих поступок: від Ізраїлю — дозволу на обмежені гуманітарні поставки, від ХАМАС — гарантій безпеки для військових і цивільних заручників. Лише за таких умов можна розраховувати на перехід від тактичних пауз до стійкого перемир’я, яке припинить один з найкривавіших конфліктів нашого часу.
