Ізраїльські ВПС у рамках операції, яку офіційно назвали «Підіймаючий лев», розгорнули безпрецедентну за масштабами авіаційну кампанію проти Ірану.
За заявою Армії оборони Ізраїлю, в ударі взяли участь близько 200 бойових літаків, які скинули сотні бомб на понад сто об’єктів — від ракетних баз і військових складів до лабораторій та житлових комплексів високопоставлених командирів.
Водночас Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що рівень радіації на збагачувальному комплексі в Натанці не зріс, а атомна електростанція в Бушері жодного разу не потрапила під удари.
Серед ліквідованих цілей були начальник Генерального штабу Збройних сил Ірану майор-генерал Мохаммад Хоссейн Баггері, командувач Корпусом вартових ісламської революції генерал Хосейн Саламі та його заступник генерал Голамалі Рашид.
Водночас Іранські державні ЗМІ підтвердили загибель двох ключових фігур ядерної програми — ексголови Організації атомної енергії Ферейдуна Аббасі та наукового керівника Інституту ядерних досліджень Мохаммада Мехді Теранчі.
У відповідь на авіаудари іранські сили випустили понад сто безпілотників у напрямку ізраїльських кордонів. Ізраїльська система протиповітряної оборони «Залізний купол» перехопила значну частину цілей, але загроза ракетно-дронного нападу залишалася високою протягом наступних годин. Влада закликала громадян залишатися в захисних спорудах і бомбосховищах, особливо у прикордонних регіонах на півночі та в центрі країни.
Міжнародна реакція виявилася різноспрямованою: Саудівська Аравія та низка арабських держав засудили ізраїльський удар як порушення норм міжнародного права, тоді як Сполучені Штати, запевняючи в тому, що безпосередньо не брали участі, закликали сторони до стриманості та дипломатичного вирішення конфлікту. Плановані на 15 червня в Омані переговори між спецпосланцем США та представниками Ірану опинилися під питанням через загострення безпекової ситуації.
Економічні наслідки удару відразу відобразилися на світових ринках: ціна нафти Brent злетіла більш ніж на 8 %, перевищивши 75 доларів за барель. Іран тимчасово закрив свій повітряний простір, а авіаперевізники в Ізраїлі, Йорданії та Іраку перенаправили рейси в об’їзд небезпечного регіону. Ці заходи спричинили ланцюг затримок і скасувань, але дозволили уникнути жертв серед цивільних пасажирів.
Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї пообіцяв довести «жорстоку помсту» Ізраїлю, натякаючи на можливі удари через союзні угруповання в Лівані та Ємені. Ізраїль у свою чергу додатково активував батареї ППО та підготував резервні сили, готуючись до ракетно-дронного контрнаступу. У багатьох містах країни оголосили надзвичайний стан, а лікарні перевели на екстрений режим — пацієнтів з відносно стабільним станом виписували додому, щоб звільнити місця для можливих постраждалих.
Наслідки цієї операції матимуть довгостроковий вплив на регіональну безпеку та ядерну програму Ірану. Втрата трьох ключових генералів послабила й без того розпорошену командну структуру Збройних сил, а знищення науковців ускладнить відновлення роботи збагачувальних підприємств і розробку нових матеріалів. Для міжнародної спільноти постає завдання зберегти стримування ядерної загрози, не провокуючи подальшу ескалацію, та забезпечити безпеку торгових маршрутів у Перській затоці.
Попереду нас очікують десятки кризових переговорів на рівні міністрів закордонних справ ООН, регіональних організацій і посередників Оману. Успіх цих зустрічей залежатиме від здатності ключових гравців знайти баланс між стримуванням і дипломатією, адже будь-яка непоміркована дія з обох боків може спровокувати повномасштабну війну в одній із найвідповідальніших зон світу.
