У той час як війська тиснуть на місто, сотні тисяч палестинців змушені тікати, але для більшості доріг до безпечного прихистку немає.
Гази вже майже два роки перебуває під ударами: авіація та артилерія Ізраїлю завдали близько 850 ударів по цілях у місті лише за останній тиждень. Місцеві жителі описують сцени паніки, а лікарі повідомляють про десятки загиблих і поранених. Для людей, що залишаються у зруйнованих районах, життя перетворилося на боротьбу за виживання.
За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, загальна кількість жертв із початку війни перевищила 64 тисячі, тоді як сотні тисяч перебувають на межі голоду. ООН заявляє про факти голодування в окремих районах, підтверджуючи, що блокада та удари по інфраструктурі знищили базові умови для життя.
ХАМАС засудив наступ, звинувативши Ізраїль у створенні гуманітарної катастрофи та закликавши світове співтовариство втрутитися. Водночас ізраїльські сили повідомили про удари по порту Ходейда в Ємені, який, за їхніми словами, використовується для постачання зброї хуситам від Ірану. З Ємену ж по Ізраїлю запустили ракету, яку вдалося перехопити.
Міжнародний тиск на Ізраїль посилюється після висновків комісії ООН, яка назвала дії армії геноцидом проти палестинців. Ізраїль відкидає ці звинувачення, заявляючи, що мета операції — лише ліквідація бойовиків ХАМАС, а не мирного населення. Проте масштаби руйнувань та кількість жертв дедалі більше ізолюють його на дипломатичній арені.
Наземна фаза наступу може тривати тижні або місяці. Армія планує оточити місто, витіснити ХАМАС і позбавити його можливості для перегрупування. Але паралельно з воєнними діями наростає й криза для цивільних — мільйони людей залишаються без води, їжі та елементарної медицини.
Ця операція вже стала точкою неповернення для переговорів про перемир’я. У той час як США офіційно підтримують право Ізраїлю на самозахист, у Вашингтоні лунає дедалі більше закликів до обмеження масштабів наступу. Європейські країни попереджають: продовження кампанії може остаточно підірвати стабільність на Близькому Сході.
