Європейський Союз опинився перед складним вибором у питанні санкційної політики щодо російського нафтового експорту. За даними Bloomberg, ЄС обговорює можливість тимчасового призупинення механізму автоматичного коригування цінової «стелі» на російську нафту через різке зростання світових цін на енергоносії, спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході.
Мова йде про систему, яка була запроваджена минулого року та передбачає регулярний перегляд цінового обмеження кожні шість місяців. Вона встановлює межу приблизно на 15% нижче середньої ринкової ціни на російську нафту марки Urals. Наразі цей рівень становить близько 44,10 долара за барель, а черговий перегляд мав відбутися наприкінці літа.
Згідно з чинними правилами, компаніям з країн ЄС заборонено надавати страхові, транспортні та інші послуги для постачання російської нафти, якщо її ціна перевищує встановлений ліміт. Саме ці обмеження є одним із ключових інструментів впливу на експортні доходи Росії.
Однак нова геополітична ситуація внесла суттєві корективи. Через загострення конфлікту на Близькому Сході та фактичні перебої у роботі стратегічних морських маршрутів, зокрема Ормузької протоки, світові ціни на нафту різко зросли. Це створило ризик автоматичного підвищення цінової «стелі» до рівня, який може сягнути приблизно 65 доларів за барель.
У таких умовах Євросоюз розглядає кілька варіантів дій. Серед них — збереження чинного рівня обмеження без змін, тимчасове призупинення механізму автоматичного перегляду до кінця року або запровадження обмеження для можливого підвищення на рівні близько 60 доларів за барель.
Фактично мова йде про спробу знайти баланс між двома цілями: з одного боку — обмежити доходи Росії від експорту енергоносіїв, з іншого — не допустити надмірного викривлення глобального нафтового ринку в умовах нестабільності.
Очікується, що нові підходи можуть стати частиною чергового, 21-го пакету санкцій ЄС. Робота над ним триває, і офіційне подання пропозицій планується на початку червня.
Паралельно Євросоюз розширює санкційний тиск і в інших напрямках. Серед запропонованих заходів — обмеження проти банківських установ, нафтотрейдерів, нафтопереробних підприємств та операторів криптовалютних сервісів у третіх країнах, які, за оцінками ЄС, допомагають обходити санкційні режими.
Окрему увагу планується приділити так званому «тіньовому флоту» — танкерам, які використовуються для транспортування російської нафти в обхід обмежень. До санкційного списку можуть додати ще близько 20 суден.
Головна мета нового пакету заходів — скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв та обмеження доступу до фінансових і технологічних ресурсів, необхідних для підтримки військово-промислового комплексу.
Крім того, розглядаються торговельні обмеження на критично важливі мінерали, метали та інші ресурси, які використовуються в аерокосмічній галузі та виробництві безпілотних систем. Також йдеться про контроль над експортом технологій, пов’язаних із радіоелектронною боротьбою та виробництвом озброєнь.
Окремим напрямком стане посилення контролю за компаніями з третіх країн, які, за даними ЄС, можуть постачати до Росії товари подвійного призначення. Серед них називаються підприємства з Китаю, Індії, Туреччини та країн Центральної Азії.
На тлі цих обговорень аналітики звертають увагу, що енергетичний ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких геополітичних потрясінь. Війна на Близькому Сході вже призвела до зростання нафтових доходів Росії, оскільки ціни на світовому ринку підвищилися.
За офіційними даними, лише у квітні російські нафтові компанії отримали значні бюджетні надходження, що свідчить про прямий вплив глобальної цінової кон’юнктури на фінансову стабільність країни.
Таким чином, ЄС опинився у ситуації, коли санкційна політика має одночасно реагувати і на військову агресію, і на нові виклики світового енергетичного ринку. Рішення щодо «заморожування» цінової стелі може стати одним із ключових елементів наступного етапу економічного тиску на Росію.
