Полювання назвали відпочинком: новий законопроєкт викликав гучний скандал та різку реакцію зоозахисників
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин», який уже спричинив широкий суспільний резонанс. Документ пропонує оновити правила ведення мисливського господарства, однак окремі його положення викликали різку критику з боку зоозахисних організацій.
Найбільше обурення викликало те, що в законопроєкті полювання визначається як один із видів активного відпочинку, а шкури, роги, черепи та ікла добутих тварин пропонується офіційно вважати мисливськими трофеями, які можуть використовуватися, зокрема, в естетичних цілях.
Зоозахисники закликають народних депутатів не підтримувати документ у нинішній редакції, вважаючи, що окремі його норми можуть суттєво послабити захист диких тварин.
Які зміни передбачає законопроєкт
Документ пропонує комплексне оновлення законодавства у сфері мисливського господарства та регулювання полювання.
Серед положень, які привернули найбільшу увагу громадськості, — можливість використання сучасних технічних засобів під час полювання. Зокрема, йдеться про тепловізори, безпілотні літальні апарати та звуковідтворювальні пристрої.
Також законопроєкт передбачає розвиток мисливського туризму. Однією з норм документа є можливість організації полювання на тварин у штучно ізольованих мисливських територіях.
Окремі положення стосуються проведення полювання під час так званого сезону тиші — періоду, коли багато видів диких тварин народжують і вигодовують потомство.
Саме ці норми стали предметом найбільшої критики з боку природоохоронної спільноти.
Позиція UAnimals
У громадській організації UAnimals заявили, що запропоновані зміни суперечать принципам гуманного ставлення до тварин.
Представники організації наголошують, що визначення полювання як виду активного відпочинку фактично легітимізує вбивство диких тварин як форму дозвілля.
Крім того, у UAnimals звертають увагу на положення документа, яке визначає шкури, роги, черепи та ікла добутих тварин як мисливські трофеї, що можуть використовуватися з декоративною або естетичною метою.
На думку зоозахисників, такі формулювання не відповідають сучасним підходам до охорони тваринного світу та можуть викликати негативну реакцію суспільства.
Суперечки навколо регулювання чисельності тварин
Ще одним дискусійним пунктом стали положення, які стосуються регулювання чисельності окремих видів тварин у мисливських угіддях.
Згідно із законопроєктом, до категорії небажаних можуть бути віднесені вовки, лисиці, шакали, єнотоподібні собаки, а також домашні тварини, які перебувають на території мисливських угідь без нагляду власників.
Як зазначають у UAnimals, щодо цих категорій тварин пропонується не встановлювати окремих обмежень на відстріл, що також викликало занепокоєння серед природоохоронців.
Хто зможе отримувати мисливські угіддя
Документ також передбачає розширення кола суб'єктів, які матимуть право користуватися мисливськими угіддями.
Якщо відповідні зміни будуть ухвалені, таке право зможуть отримувати не лише традиційні користувачі, а й інші суб'єкти господарювання, зокрема громадські об'єднання, які мають статус юридичної особи.
Прихильники таких змін вважають, що це дозволить ефективніше управляти мисливськими територіями, тоді як критики побоюються можливого розширення комерційного використання природних ресурсів.
Законопроєкт лише розпочинає свій шлях
Наразі законопроєкт №15431 лише зареєстрований у Верховній Раді. Попереду на нього чекає розгляд у профільному комітеті, обговорення серед народних депутатів та голосування у парламенті.
Саме під час проходження законодавчої процедури документ може бути суттєво змінений — окремі положення можуть бути скориговані або вилучені за результатами обговорення та поданих поправок.
Дискусія навколо захисту тварин триває
Обговорення нового законопроєкту відбувається на тлі інших законодавчих ініціатив у сфері захисту тварин. Раніше Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №11328, який передбачає посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
Тому нова ініціатива щодо мисливського господарства вже стала предметом гострої суспільної дискусії. Прихильники документа наголошують на необхідності оновлення законодавства та врегулювання галузі відповідно до сучасних умов, тоді як зоозахисні організації закликають суттєво переглянути його положення, щоб вони враховували принципи гуманного ставлення до тварин і не послаблювали існуючі механізми їхнього захисту.
