Блокування карт, права під забороною та закриті послуги: як держава змусить ухилянтів платити за мобілізацію

Українське суспільство опинилося на порозі кардинальних та доволі болісних змін у системі мобілізації. В умовах виснажливого воєнного протистояння питання поповнення лав Збройних Сил України постає не просто як елемент оборонної політики, а як вища мета збереження державності. Тим часом прірва між тими, хто тривалий час тримає оборону на передовій, і тими, хто намагається ухилитися від виконання військового обов’язку, щодня стає дедалі більшою. Держава готує масштабний, рішучий і надзвичайно жорсткий комплекс заходів, покликаний розставити крапки над «i» у питаннях військовозобов'язаних.Як повідомила військова омбудсменка Ольга Решетилова в ефірі «Радіо Свобода», в Україні вже повністю розроблені спеціальні законопроєкти, які передбачають суттєве та відчутне обмеження прав громадян, що ухиляються від мобілізації. Хоча ці ініціативи поки що офіційно не подані до Верховної Ради України, їхній зміст уже викликає палкі дискусії у суспільстві, адже вони торкаються базових фінансових та громадянських свобод людини. Фінансовий та адміністративний вакуум: що саме готують для ухилянтівЗа словами Ольги Решетилової, розроблені нормативно-правові акти пропонують запроваdzić суворий алгоритм тиску на порушників мобілізаційного законодавства. Йдеться не про поодинокі штрафи, а про цілісну систему ізоляції особи від повсякденних зручностей та державних послуг. Серед ключових заходів впливу передбачено:Арешт банківських рахунків та блокування грошових коштів: людина може фактично втратити можливість вільно розпоряджатися власними заощадженнями, здійснювати безнаказомні розрахунки або отримувати фінансові операції; За заборону на використання водійських прав: тимчасове позбавлення права керувати транспортними засобами має на меті обмежити мобільність тих, хто переховується від уповноважених органів; Повне обмеження у наданні адміністративних послуг: ухилянти не зможуть отримати ключові документи, довідки чи оформити майнові угоди, які надає держава. Військова омбудсменка підкреслює, що це цілісний комплекс заходів, який дозволить правоохоронцям та спеціальним службам значно ефективніше проводити розшукові дії. Основне завдання цих ініціатив — обмежити вільне пересування правопорушників та перекрити їм доступ до державного сервісу, роблячи неможливим комфортне існування поза межами правового поля. Дилема справедливості: чому це необхідно військовимКожне жорстке рішення держави має свою етичну та соціальну мотивацію. Ольга Решетилова переконана, що впровадження подібних санкцій є абсолютно справедливим кроком стосовно тих військовослужбовців, які віддано, сумлінно та безперервно несуть службу протягом багатьох місяців і навіть років. Потреба у заміні виснажених захисників постала максимально гостро, і подальше зволікання наражає на небезпеку всю систему оборони.Проте заходи тиску не повинні ставати самоціллю. Омбудсменка акцентує увагу на тому, що закручування гайок має обов'язково відбуватися паралельно із розробкою продуманої, чіткої та поступової демобілізації. Військовослужбовці на фронті повинні мати ясне розуміння кінцевих термінів своєї служби. Прозорість у цьому питанні — це запорука високого морального духу в армії та поваги до людської гідності бійців.Від економічного бронювання до критичного: зміна векторівОкрему увагу в розробці нових підходів приділено концепції бронювання військовозобов’язаних. В останні місяці суспільство гаряче обговорювало так зване «економічне бронювання», яке багатьма сприймалося як формальна можливість відкупитися від армії за рахунок високих статків чи лояльності бізнесу.Ольга Решетилова наголосила на необхідності негайного переходу від суто економічного до так званого критичного бронювання. Це означає фундаментальний перегляд принципів захисту кадрів у всіх секторах економіки. Бронюванню мають підлягати виключно ті фахівці, без яких функціонування критичної інфраструктури, оборонного комплексу чи життєво важливих систем держави стане неможливим.За задумом розробників, цей комплекс заходів повинен запустити дієвий ротаційний принцип: держава поступово та планомірно відпускає з лав Збройних Сил тих, хто вже тривалий час виконує свій бойовий обов'язок, паралельно поповнюючи армію новими, свіжими силами.Тінь «бусифікації» та загроза соціального вибухуТим часом реальність процесів мобілізації «на місцях» демонструє серйозні перекоси та виклики. На тлі розробки нових законопроєктів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець висвітлив тривожну картину з дотриманням прав громадян у різних куточках країни.Порівнюючи перебіг мобілізаційних заходів за регіональною ознакою, Уповноважений назвав ситуацію на Закарпатті найбільш критичною та напруженою. У той же час, прикладами більш виваженого та «позитивного» підходу Лубінець вважає Кіровоградську та Хмельницьку області.Найдраматичнішим аспектом заяви Уповноваженого з прав людини стало офіційне підтвердження фактів трагічних надзвичайних подій: наразі достеменно відомо про чотири випадки загибелі людей безпосередньо у приміщеннях територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).Дмитро Лубінець висловив рішуче застереження щодо подальшого ігнорування так званої «бусифікації» — практики примусового, а іноді й силового затримання громадян на вулицях із порушенням процесуальних норм. Систематичні й численні порушення прав людини під час мобілізаційних рейдів руйнують довіру до державних інституцій і створюють вибухонебезпечне підґрунтя. На думку Омбудсмена, якщо свавілля не буде зупинено, це неминуче призведе до прямого силового протистояння між військовозобов’язаними громадянами та працівниками ТЦК та СП.На межі виборуСитуація з мобілізацією в Україні досягла тієї межі, коли напівзаходи більше не працюють. З одного боку, перед державою стоїть життєво необхідне завдання поповнити армію та дати відпочинок виснаженим бійцям, для чого готуються суворі обмеження для ухилянтів та перегляд принципів бронювання. З іншого боку — свавілля, силові затримання та летальні випадки в стінах ТЦК створюють колосальну соціальну напругу, яка загрожує внутрішній стабільності. Реформування мобілізаційної системи має бути не просто жорстким, а насамперед законним, справедливим та людським.