Фінансова підтримка України з боку Європейського Союзу входить у нову фазу. На тлі зростання потреб державного бюджету європейські інституції намагаються точніше визначити, скільки коштів Києву знадобиться найближчим часом і яким чином цю потребу можна буде закрити.
Особливу увагу привертають російські активи, які після початку повномасштабної війни були заморожені в європейській фінансовій системі. Йдеться про величезні суми, значна частина яких зберігається через інфраструктуру Euroclear у Брюсселі. Саме ці кошти вже тривалий час залишаються одним із найбільш суперечливих питань європейської політики щодо підтримки України.
Спочатку Європа хоче зрозуміти реальний масштаб проблеми
Європейська комісія наразі проводить оцінку фінансового становища України. У Брюсселі хочуть отримати чіткішу картину бюджетних потреб держави, перш ніж переходити до можливих нових механізмів фінансування.
Такий підхід має принципове значення. Європейські чиновники фактично прагнуть відповісти на базове питання: яку суму Україна реально потребуватиме для стабільної роботи держави та продовження протистояння російській агресії.
У серпні Київ повідомив про значний фінансовий розрив — близько 27 мільярдів доларів. Цю суму необхідно знайти до завершення року, щоб забезпечити потреби державного бюджету.
Паралельно ЄС уже погоджував масштабний механізм підтримки. Йдеться про позику для України обсягом 90 мільярдів євро. Це рішення стало компромісним варіантом після того, як ідея безпосереднього використання заморожених російських активів не отримала достатньої підтримки серед усіх країн-членів.
Тепер ситуація знову повертає європейських політиків до питання: чи достатньо нинішніх інструментів, чи настав час шукати значно сміливіше рішення.
Чому заморожені кошти Росії знову опинилися в центрі уваги
Питання російських активів для Європи є не лише економічним. Воно має серйозний юридичний і політичний вимір.
Після початку масштабної війни значні обсяги коштів Центрального банку Росії були заблоковані в західних юрисдикціях. Європейські країни неодноразово обговорювали можливість спрямування доходів від цих активів на допомогу Україні. Однак повне вилучення самого капіталу залишається набагато складнішим питанням.
Однією з головних проблем стала відповідальність за юридичні наслідки такого рішення. Особливо гостро це питання відчуває Бельгія, оскільки саме на її території через Euroclear зосереджена значна частина заморожених російських коштів.
У Європарламенті вже з'явилася нова пропозиція, яка потенційно може змінити цю конструкцію. Понад 120 депутатів підтримали ініціативу групи Renew щодо створення механізму, за якого саме Європейський Союз виступатиме зберігачем російських активів.
Фактично пропонується перенести відповідальність із окремих фінансових структур на загальноєвропейський рівень. Такий крок міг би зменшити побоювання Бельгії, яка не хоче залишатися фактично сам на сам із можливими юридичними та фінансовими ризиками.
Брюссель поки не поспішає робити остаточний крок
Попри гучні заяви та політичний тиск, у Єврокомісії наголошують: питання заморожених активів зараз не є головним пріоритетом.
Речниця Єврокомісії Паула Піньо зазначила, що основна увага наразі приділяється реалізації вже погодженого механізму на 90 мільярдів євро.
Водночас це не означає, що тема російських коштів зникла з порядку денного. Навпаки, новий аналіз фінансових потреб України може стати фундаментом для наступного етапу дискусії.
Цього тижня єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з українським прем'єр-міністром Сергієм Корецьким та директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. У центрі уваги були саме фінансові перспективи України та стан державних фінансів.
У Брюсселі після цих зустрічей дали зрозуміти, що остаточних висновків поки немає. Спочатку необхідно провести додаткову експертну роботу, оцінити потреби України та лише після цього визначатися з можливими інструментами їх покриття.
Рішення може мати далекосяжні наслідки
Для України питання не зводиться лише до пошуку чергового кредиту. Чим довше триває війна, тим більшим стає фінансове навантаження на державу. Йдеться про оборону, соціальні виплати, відновлення пошкодженої інфраструктури, підтримку економіки та функціонування державних інституцій.
Саме тому російські активи мають для Києва не тільки фінансове, а й символічне значення. Україна наполягає, що величезні кошти держави, яка завдала їй колосальних збитків, мають бути використані для подолання наслідків війни.
Для Європи ж потенційне рішення стане серйозним прецедентом. Воно може визначити, наскільки далеко західні держави готові зайти у використанні заморожених активів держави-агресора.
Поки Брюссель обережно рахує цифри, аналізує ризики та шукає юридично стійкий механізм. Але сам факт повернення питання російських активів у центр дискусії свідчить про важливу зміну: фінансова підтримка України поступово переходить від пошуку тимчасових рішень до розмови про довгострокову модель, у якій заморожені російські кошти можуть відіграти значно більшу роль.
