Ситуація з постачанням лікарських засобів в Україні може стати одним із нових серйозних викликів для фармацевтичної системи. Попри відсутність загального дефіциту препаратів на рівні всієї країни, в окремих регіонах уже помітні перебої з доставленням деяких категорій медикаментів. У частині аптек запаси окремих позицій, за оцінками представників галузі, можуть залишатися лише на кілька тижнів.
Про це повідомила Асоціація працівників аптечної галузі. Там звернули увагу на зростання попиту на низку лікарських засобів та одночасне скорочення доступних залишків. Проблема особливо чутлива для препаратів, які люди змушені приймати регулярно й не можуть безпечно замінити без консультації з лікарем.
Однією з ключових причин нинішніх труднощів називають удари по фармацевтичній логістиці. Пошкодження великих складів означає не лише втрату самого товару. Порушується цілий ланцюг — від зберігання та комплектації замовлень до транспортування медикаментів у конкретну аптеку.
Саме тому наслідки атак можуть проявлятися не одразу. Якщо певний склад перестає працювати, аптеки ще деякий час можуть торгувати препаратами із запасів, які вже були доставлені раніше. Однак у міру їхнього скорочення проблема стає помітнішою для покупців. У результаті в одному місті необхідний препарат може залишатися доступним, тоді як в іншому його пошук уже перетворюється на проблему.
В АПАУ повідомляють про затримки з постачанням окремих груп медикаментів. Водночас дистриб'ютори не завжди можуть назвати точну дату, коли звичний ритм доставки буде повністю відновлений. Для пацієнта це означає додаткову невизначеність: навіть якщо потрібні ліки сьогодні ще є в продажу, гарантувати їхню наявність через кілька тижнів значно складніше.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з препаратами для людей, які живуть із хронічними захворюваннями. Перерва в терапії або самовільна заміна медикаменту може мати серйозні наслідки. Саме тому фахівці радять таким пацієнтам не чекати останніх таблеток у пачці, а заздалегідь планувати наступну покупку відповідно до призначень лікаря.
Водночас у фармацевтичній галузі наголошують: це не привід скуповувати медикаменти про запас у великих кількостях. Панічний попит здатен лише посилити локальні перебої. Коли десятки людей одночасно купують значно більше препаратів, ніж їм потрібно, запаси аптек скорочуються набагато швидше, а інші пацієнти можуть залишитися без необхідних ліків.
Наразі представники фармацевтичного ринку обговорюють ситуацію з Міністерством охорони здоров'я та профільним комітетом Верховної Ради. Серед запропонованих заходів — спрощення процедур імпорту, розширення доступу аптек до фінансової підтримки та пільгового кредитування, а також використання механізмів паралельного імпорту.
Ще один напрям — розширення можливостей роботи аптечних пунктів у більш захищених місцях. Йдеться, зокрема, про приміщення метро, підземні переходи та укриття. Такий підхід може допомогти підтримувати доступ населення до медикаментів навіть у ситуації, коли звичайна інфраструктура зазнає пошкоджень.
Важливо, що нинішні оцінки представників галузі відрізняються. 10 вересня очільник Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов заявляв, що атаки на фармацевтичні склади не призвели до дефіциту ліків, а аптечні мережі мають запас препаратів приблизно на один-два місяці. Натомість АПАУ говорить про локальне скорочення запасів окремих позицій, які в деяких випадках можуть бути розраховані лише на два-три тижні.
Такі заяви не обов'язково суперечать одна одній. Йдеться про різні рівні оцінки: загальна система може мати достатні запаси, водночас конкретний препарат у конкретному регіоні вже може стати важкодоступним. Саме локальні дисбаланси зараз становлять найбільший ризик для пацієнтів.
Додаткового удару по системі завдали атаки на великі логістичні об'єкти. У ніч на 8 вересня було атаковано вже знищений у 2025 році склад одного з найбільших фармацевтичних дистриб'юторів «Оптіма-Фарм» у Києві. А 3 вересня було пошкоджено логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі Київської області — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складів країни.
Тепер головне завдання — не допустити, щоб локальні перебої переросли в масштабну проблему. Для цього потрібні швидке відновлення логістики, альтернативні маршрути постачання та достатня фінансова стійкість аптечного сектору.
Українцям зі свого боку варто діяти без паніки. Не потрібно скуповувати медикаменти «на всяк випадок», але людям, які постійно приймають призначені препарати, доцільно завчасно подбати про їх придбання. Оптимальний запас у межах двох-трьох місяців може допомогти пережити тимчасові перебої, однак його обсяг має відповідати рекомендаціям лікаря.
Нинішня ситуація вкотре показує, наскільки крихкою може бути фармацевтична логістика під час війни. За аптечною полицею стоїть складна система, де збій одного великого вузла здатен через певний час відчути пацієнт за сотні кілометрів. Саме тому зараз важливо не лише відновлювати пошкоджені об'єкти, а й створювати систему, здатну швидко перемикатися на альтернативні джерела та маршрути постачання.
