На Близькому Сході формується нова небезпечна точка, яка здатна вплинути далеко за межами регіону. Єменські хусити посилили присутність на узбережжі Червоного моря, захопили портове місто Мока та просунулися у напрямку стратегічно важливих островів Ханіш. На перший погляд це може здаватися черговим епізодом багаторічного єменського конфлікту, однак цього разу наслідки можуть бути значно масштабнішими.
Причина — географія. Район, у якому активізувалися бойові дії, розташований поруч із Баб-ель-Мандебською протокою — вузьким морським проходом, що сполучає Червоне море з Аденською затокою та фактично відкриває шлях до Суецького каналу. Через цей маршрут щодня проходять величезні обсяги вантажів, зокрема енергоносіїв. Будь-яка серйозна загроза для судноплавства тут швидко перетворюється на проблему міжнародного масштабу.
За даними Reuters, сили хуситів зміцнюють позиції поблизу південного входу до Червоного моря та дісталися району островів Ханіш. Паралельно сили міжнародно визнаного уряду Ємену та їхні союзники відступають на південь уздовж узбережжя. Серед ключових точок називають Дхубаб, розташований неподалік від протоки, а також острів Перім.
Саме контроль над цими районами може мати вирішальне значення. Якщо одна зі сторін отримає можливість фактично впливати на проходження суден через Баб-ель-Мандеб, морська торгівля опиниться під додатковим тиском. Йдеться не лише про військову перевагу. Контроль над морським коридором означає можливість створювати величезні економічні ризики для держав і компаній, які залежать від безперебійних поставок.
Особливо вразливою у цій ситуації виглядає Саудівська Аравія. Королівство є одним із найбільших експортерів нафти у світі, а після загострення протистояння з Іраном його значення для маршрутів через Червоне море різко зросло. Ормузька протока, через яку раніше проходила приблизно п'ята частина світових поставок нафти, фактично опинилася під серйозними обмеженнями. Тому альтернативні маршрути набули стратегічної ваги.
І тут виникає головна проблема: якщо Червоне море також стане небезпечним для танкерів, можливості Саудівської Аравії швидко й безпечно доставляти нафту на зовнішні ринки можуть суттєво скоротитися. Навіть без повного припинення руху достатньо зростання страхових тарифів, необхідності змінювати маршрути або збільшення часу доставки, щоб ціна перевезень почала стрімко зростати.
Показовою є заява підконтрольного хуситам координаційного центру гуманітарних операцій. Там стверджують, що судноплавство в Червоному морі залишається безпечним для більшості компаній, але окремо попереджають судна, пов'язані із Саудівською Аравією. Такий підхід фактично демонструє, що морський маршрут може перетворитися на інструмент вибіркового тиску.
Для Вашингтона ситуація також стає дедалі складнішою. CNN повідомляє, що понад 100 американських військових радників перебувають у Саудівській Аравії та допомагають королівству розвідданими й іншими видами підтримки. В останні тижні там також було сформовано нове командування об'єднаних сил.
Цей крок свідчить про те, що Сполучені Штати розглядають загрозу значно серйозніше, ніж звичайний регіональний конфлікт. Якщо атаки на Саудівську Аравію та тиск на морські маршрути посиляться, Вашингтону доведеться одночасно вирішувати кілька завдань: захищати союзника, гарантувати свободу судноплавства та не допустити ще ширшого втягування у війну.
Особливого значення ця ситуація набуває на тлі заяв Дональда Трампа про очікування завершення війни з Іраном після проміжних виборів у США. Замість поступового зниження напруженості Вашингтон стикається з новим фактором, який здатен продовжити кризу та зробити її економічну ціну ще вищою.
Вплив уже відчувається і без повного перекриття Баб-ель-Мандебу. Раніше хусити оголосили про розширення своїх бойових дій та завдали ударів по чотирьох містах на півдні Саудівської Аравії. Повідомлялося про понад 70 постраждалих, а також пожежі на нафтових об'єктах.
Тепер до загрози для наземної інфраструктури додається морський фактор. Саме ця комбінація робить ситуацію особливо небезпечною: удари по енергетичних об'єктах можуть скорочувати видобувні та експортні можливості, а проблеми з морськими маршрутами — ускладнювати доставку того ресурсу, який вдалося видобути.
Для світового ринку нафти це потенційно вибухова суміш. Енергетичні ринки реагують не лише на фактичний дефіцит, а й на очікування дефіциту. Якщо трейдери побачать реальну загрозу одночасного блокування кількох ключових маршрутів, ціни можуть почати зростати ще до того, як фізичні поставки скоротяться.
Таким чином, боротьба за кілька прибережних районів Ємену перетворюється на значно більшу геополітичну історію. На кону опиняється не просто контроль над територією, а доступ до одного з найважливіших морських коридорів планети. І якщо Баб-ель-Мандеб стане ще однією точкою масштабного протистояння, наслідки відчує не лише Саудівська Аравія чи Ємен — вони можуть швидко дійти до нафтових котирувань, вартості перевезень і цін на енергоносії у всьому світі.
