Європейський Союз може зробити серйозний крок до посилення контролю за дотриманням санкцій проти Росії. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас запропонувала передати розслідування справ, пов’язаних з обходом обмежень, на рівень Європейської прокуратури. Якщо ця ідея отримає політичну підтримку, наслідки можуть відчути не лише окремі компанії, а й цілі мережі посередників, через які до Росії продовжують потрапляти заборонені товари та технології.
Про ініціативу Каллас повідомило видання Politico. За інформацією журналістів, вона озвучила пропозицію під час зустрічі з послами держав Євросоюзу. Поки що конкретного законодавчого механізму не представлено, однак сама дискусія свідчить про те, що в Брюсселі дедалі більше уваги приділяють не тільки запровадженню нових санкцій, а й тому, наскільки ефективно вони реально працюють.
Сьогодні проблема полягає у фрагментованому підході. Санкційні правила встановлюються на рівні ЄС, але їхнє практичне виконання значною мірою залежить від національних органів кожної з 27 країн. У різних державах можуть відрізнятися законодавство, процедура збору доказів, підходи прокуратури та критерії притягнення до відповідальності.
Для тих, хто намагається обійти обмеження, така система створює можливості для маневру. Складні міжнародні схеми часто будуються саме на використанні кількох юрисдикцій: товар може бути придбаний однією компанією, перепроданий через посередника в іншій країні, а кінцевим отримувачем формально стане зовсім інша структура. У результаті встановити весь ланцюг поставок і довести умисне порушення санкцій буває надзвичайно складно.
Саме тут і може змінитися роль Європейської прокуратури. Ця структура зі штаб-квартирою в Люксембурзі вже займається розслідуванням тяжких злочинів, що мають транскордонний характер. Серед її напрямів — корупція, масштабне шахрайство, відмивання коштів та інші злочини, які зачіпають фінансові інтереси Європейського Союзу.
Надання їй додаткових повноважень у сфері санкцій означало б спробу створити більш централізований механізм боротьби з порушеннями. Європейські прокурори могли б зосереджуватися не на одному епізоді, а на всій схемі — від закупівлі компонентів до фінансових операцій і кінцевого постачання.
Особливо важливим це може стати у випадках із товарами подвійного призначення та електронікою. Російська військова промисловість залежить від доступу до великої кількості іноземних технологій. Йдеться про мікроелектроніку, навігаційні системи, компоненти для зв’язку, промислове обладнання та інші деталі, які можуть використовуватися для виробництва сучасного озброєння.
Україна неодноразово звертала увагу на те, що санкційні бар’єри не перекривають усі канали постачання. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявляв, що в російських безпілотниках і ракетах знаходять значну кількість іноземних компонентів. За його словами, під час дослідження окремих зразків зброї фахівці виявляли десятки й навіть понад сотню деталей іноземного походження.
Серед виробників та країн походження таких компонентів називали США, Китай, Тайвань, Німеччину, Швейцарію та Канаду. Це демонструє головну проблему сучасних санкцій: недостатньо просто заборонити прямий експорт певної продукції. Необхідно відстежувати, як вона переміщується через треті країни, хто є реальним покупцем і хто зрештою отримує доступ до технологій.
У випадку із запропонованою Каллас реформою ключовим питанням стане не лише покарання за вже скоєне порушення. Значно важливішим може бути превентивний ефект. Якщо компанії знатимуть, що складні санкційні схеми можуть розслідуватися централізовано на європейському рівні, ризик участі в таких операціях для них істотно зросте.
Це також може змінити підхід до фінансових посередників. Обхід санкцій — це не тільки переміщення фізичних товарів. Важливу роль відіграють платежі, підставні компанії, ланцюги власності та операції, які дозволяють приховати кінцевого отримувача коштів. Тому згадка про можливі розслідування відмивання грошей є особливо важливою частиною ініціативи.
Втім, шлях до реалізації пропозиції Каллас навряд чи буде простим. Для розширення компетенції Європейської прокуратури потрібні політична згода держав-членів та відповідні правові зміни. Окремі країни можуть побоюватися передачі частини повноважень на наднаціональний рівень.
Попри це, сама поява такої пропозиції показує зміну логіки європейської санкційної політики. Брюссель дедалі більше намагається перейти від моделі, за якої обмеження просто додаються до списків, до системи, де їхнє порушення має реальні юридичні наслідки.
Для України це може стати важливим сигналом. Адже кожен перекритий канал постачання технологій — це потенційно менше можливостей для російського військово-промислового комплексу виробляти нові ракети та безпілотники. Якщо ЄС справді зможе об’єднати зусилля своїх правоохоронних структур, санкції матимуть шанс перетворитися з набору заборон на значно потужніший механізм тиску.
