Фінансова підтримка України з боку Європейського Союзу може опинитися перед новим випробуванням. Київ повідомив партнерам про додаткову потребу приблизно у 23 млрд євро, однак у Брюсселі поки не готові автоматично погоджуватися із заявленою сумою. Європейські чиновники хочуть спочатку побачити детальний розрахунок, зрозуміти походження дефіциту та лише після цього визначати механізм його покриття.
Про це в інтерв’ю Euronews заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. За його словами, ситуація в Україні залишається надзвичайно складною, а тривалі бойові дії безпосередньо впливають на державні фінанси. Водночас ЄС має переконатися, що додаткові потреби чітко обґрунтовані.
Йдеться не просто про черговий фінансовий запит. Для України бюджет сьогодні фактично є частиною системи національної стійкості. Держава повинна одночасно фінансувати оборону, виплачувати зарплати військовослужбовцям, підтримувати соціальну сферу, забезпечувати роботу критичної інфраструктури та виконувати інші зобов’язання. Кожне загострення на фронті або нова хвиля атак здатні збільшувати видатки значно швидше, ніж це передбачалося попередніми бюджетними розрахунками.
Саме тому українська сторона наполягає на необхідності додаткових ресурсів. За наданою оцінкою, 23 млрд євро мають піти на кілька ключових напрямів — від забезпечення армії та закупівлі озброєння до соціальних виплат. Проте для європейських партнерів принципово важливо побачити не лише загальну цифру, а й детальну структуру майбутніх витрат.
Домбровскіс фактично дав зрозуміти: спочатку цифри, потім рішення. Брюссель хоче провести повноцінну оцінку бюджетної ситуації України та визначити реальний масштаб фінансової прогалини. Лише після цього може розпочатися предметна розмова про джерела коштів.
Для Києва це створює додатковий тиск у часі. Україна вже розраховує на масштабну європейську фінансову програму обсягом 90 млрд євро. Президент Володимир Зеленський пропонував прискорити надходження цих грошей, щоб швидше закрити актуальні потреби. Проте такий підхід може порушити початкову логіку програми.
Передбачалося, що 45 млрд євро будуть спрямовані у 2026 році, а ще 45 млрд — у 2027-му. Якщо значну частину майбутнього фінансування використати раніше, Україна може зіткнутися з новою проблемою вже наступного року. Саме цього ризику в ЄС прагнуть уникнути.
Водночас європейська сторона не закриває двері для коригування графіка. Домбровскіс наголосив, що структура кредитної програми дозволяє певну гнучкість. Але ця гнучкість, очевидно, не означає автоматичного перенесення всіх майбутніх коштів на сьогодні. Брюсселю потрібно розуміти, наскільки гострою є ситуація та як довго запропонований механізм зможе забезпечувати Україну ресурсами.
Окремим питанням залишається контроль за використанням міжнародної допомоги. ЄС приділяє значну увагу прозорості державних фінансів, належному управлінню та боротьбі з корупцією. Саме тому контрольні механізми є частиною умов масштабних програм підтримки.
Україна, своєю чергою, погодилася на додаткові інструменти контролю. Брюссель отримав можливості для моніторингу фінансових потоків, а Європейська комісія окремо перевіряє частину оборонних контрактів. Для європейських платників податків це принципове питання: підтримка України має залишатися не лише масштабною, а й максимально прозорою.
На тлі дискусії про нові кредити дедалі більше уваги привертає ще один потенційний ресурс — заморожені російські державні активи. У Європейському Союзі перебуває близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.
Для України використання цих коштів могло б стати принципово іншим підходом до фінансування війни та відновлення. Однак питання їхнього прямого використання залишається юридично й політично складним. Тому поки що ЄС змушений балансувати між необхідністю забезпечувати Україну ресурсами та бажанням зберігати фінансову стійкість власних механізмів допомоги.
Таким чином, боротьба за додаткові 23 млрд євро тільки починається. Українська сторона говорить про нагальну потребу в ресурсах, тоді як Брюссель вимагає детальної відповіді на головне питання: скільки грошей справді потрібно, коли саме вони знадобляться і яким способом найкраще забезпечити ці видатки.
І це може стати одним із ключових фінансових питань найближчих місяців. Адже для України йдеться про здатність стабільно фінансувати державу в умовах війни, а для ЄС — про необхідність знайти мільярди євро, не допустивши виснаження власних механізмів підтримки.
