Україна знову зіткнулася з жорсткою позицією Угорщини щодо свого майбутнього членства в Європейському Союзі. Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не готовий підтримувати жодних виняткових або прискорених процедур для Києва. За його словами, вступ України до ЄС має відбуватися виключно за загальними правилами та на основі реального виконання необхідних критеріїв.
Заява угорського прем'єра пролунала на тлі активізації переговорного процесу між Україною та Євросоюзом. Київ прагне максимально швидко просуватися шляхом євроінтеграції та розраховує завершити необхідну роботу для членства до кінця десятиліття. Водночас позиція Будапешта залишається одним із факторів, здатних ускладнювати цей процес.
Мадяр фактично дав зрозуміти, що Угорщина не має наміру змінювати свій підхід. Будапешт наполягає на тому, що Україна повинна проходити всі етапи вступу на загальних підставах, без політичних винятків.
Будапешт висунув питання угорської меншини
Одним із ключових аргументів угорського уряду залишається ситуація з правами угорської національної меншини в Україні.
За словами Мадяра, між сторонами була укладена політична домовленість, яка передбачає відновлення низки мовних, освітніх, культурних та інших прав угорців, які проживають в Україні.
Глава угорського уряду наголосив, що Будапешт нібито вимагав лише того, на що має право будь-яка людина, — можливості користуватися рідною мовою.
При цьому Мадяр заявив, що Угорщина поки не бачить достатнього прогресу у виконанні домовленостей.
Саме це питання, судячи з його слів, залишається одним із центральних у позиції Будапешта щодо подальшого руху України до ЄС.
Для Києва ця ситуація має особливе значення. Питання захисту прав національних меншин справді є частиною європейського порядку денного, а Україна в межах процесу інтеграції повинна виконувати значний обсяг законодавчих та інституційних змін.
Однак проблема полягає в тому, що рішення щодо вступу до Євросоюзу вимагають не лише реформ з боку кандидата, а й політичної згоди держав-членів.
Україна не отримає «короткої дороги»?
Мадяр прямо заявив, що Угорщина готова погодитися на процес вступу України лише за умови оцінки її реальних досягнень.
«Жодних виняткових процедур, жодних прискорених процедур», — саме так він описав позицію своєї країни.
Ця заява фактично є сигналом Києву та Брюсселю: Будапешт не хоче, щоб для України створювали окремий формат, який дозволив би пройти шлях до членства швидше, ніж іншим кандидатам.
Угорський прем'єр також поставив під сумнів готовність України до членства, пославшись на те, що країна перебуває у стані війни.
На його думку, твердження європейських лідерів про готовність України до вступу є помилковими.
Цей аргумент є особливо чутливим. Повномасштабна війна справді створює для України унікальні умови, але водночас саме політична та економічна інтеграція з Європою стала одним із ключових стратегічних напрямів української держави.
Київ прагне довести, що навіть в умовах війни здатний проводити масштабні реформи, адаптувати законодавство до норм ЄС і перебудовувати державні інституції.
У Будапешті згадали Сербію та Туреччину
Для аргументації своєї позиції Мадяр навів приклад Сербії. За його словами, ця країна розпочала процес вступу до Євросоюзу приблизно п'ятнадцять років тому, однак із шести переговорних кластерів відкрила лише два.
Таким чином угорський прем'єр намагається показати, наскільки довгим і складним може бути шлях кандидата до повноправного членства.
Водночас Мадяр згадав і Туреччину, використовуючи її як приклад того, як політичні обіцянки можуть створювати завищені очікування.
Він назвав подвійною риторикою ситуацію, коли окрему країну намагаються виділити з політичних причин, фактично створюючи для неї особливі умови.
Для України це може бути попередженням: навіть значна політична підтримка з боку частини європейських держав не означає автоматичного членства.
ЄС має складну систему переговорів, а кожен напрям передбачає окрему роботу. Йдеться про судову систему, боротьбу з корупцією, державне управління, економіку, конкуренцію, аграрну політику, захист довкілля, фінансовий контроль та величезну кількість інших сфер.
Які перспективи України щодо вступу до ЄС
Попри заяви угорського прем'єра, в Європейському Союзі є й значно оптимістичніші оцінки перспектив України.
Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова раніше заявляла про реалістичність набуття Україною членства до 2030 року. Вона визнавала, що переговорні кластери вимагатимуть величезної кількості змін, однак наголошувала на готовності України виконувати необхідну роботу.
Тобто між позиціями Будапешта та частини європейських представників існує очевидна різниця.
З одного боку, Угорщина наголошує на складності реформ і виступає проти прискореного шляху.
З іншого — представники ЄС вказують, що Україна може пройти необхідний процес у відносно стислий термін за умови достатньої політичної волі та швидкого виконання технічних завдань.
Це означає, що головна боротьба за європейське майбутнє України відбуватиметься не лише на рівні політичних заяв. Величезне значення матиме конкретний результат реформ.
Попереду — тисячі законодавчих змін
Вступ до Європейського Союзу — це не просто політичне рішення чи підписання одного документа.
Україні необхідно привести значну частину законодавства та державних процедур у відповідність до європейських норм. Йдеться про тисячі законів, регламентів, рішень та технічних правил.
Кожна сфера має пройти окрему оцінку, а результати реформ перевірятимуться європейськими інституціями.
За даними, які раніше наводили європейські чиновники, Україна виконала лише частину реформ, передбачених десятипунктним планом, погодженим у грудні 2025 року. Це демонструє масштаб завдання, яке стоїть перед Києвом.
Водночас сам по собі відсоток виконаних реформ не означає, що процес зупинився. Євроінтеграція передбачає поступове проходження величезного масиву технічних процедур.
Саме тому питання строків залишається дискусійним.
Чи може Угорщина заблокувати шлях України
Одна з найбільших інтриг полягає в тому, наскільки сильно Будапешт здатен впливати на процес.
Європейський Союз працює за принципом, який у багатьох ключових питаннях передбачає згоду всіх держав-членів. Тому позиція навіть однієї країни може мати серйозні наслідки.
Для України це означає, що дипломатична робота з Угорщиною залишатиметься важливою частиною євроінтеграційної стратегії.
Києву доведеться одночасно виконувати вимоги ЄС, проводити внутрішні реформи та вести переговори з окремими державами-членами, які мають власні політичні інтереси.
Особливо складним може бути пошук компромісу щодо питань національних меншин.
Українська влада зацікавлена у збереженні підтримки європейських партнерів, але водночас будь-які домовленості повинні відповідати українському законодавству та загальним принципам державної політики.
Для України це ще не означає провалу
Попри жорстку заяву Мадяра, говорити про провал євроінтеграції України було б передчасно.
Вступ до ЄС — тривалий процес, у якому позиції держав можуть змінюватися залежно від переговорів, виконання реформ та політичної ситуації.
Україна вже має статус кандидата на членство і продовжує рухатися переговорним треком. Головним завданням Києва залишається не лише переконувати партнерів у політичній необхідності членства, а й демонструвати конкретні результати.
Саме тут слова поступово втрачають значення, а на перший план виходять закони, реформи, незалежність інституцій, верховенство права та здатність держави виконувати взяті на себе зобов'язання.
Позиція Угорщини водночас показує, наскільки складним буде фінальний етап цього шляху. Навіть якщо більшість європейських столиць підтримуватиме Україну, окремі держави можуть наполягати на додаткових умовах.
Тому для Києва заява Мадяра — це не просто чергова політична суперечка з Будапештом. Це нагадування про те, що шлях до ЄС не буде автоматичним і не обмежиться підтримкою на рівні заяв.
Україні доведеться одночасно воювати за своє майбутнє на полі бою, проводити складні внутрішні зміни та переконувати європейських партнерів у тому, що вона готова стати повноправною частиною європейського політичного й економічного простору.
І якщо Київ хоче досягти мети до 2030 року, часу для зволікань залишається дедалі менше.
