У США змоделювали небезпечний сценарій війни в Європі
У Сполучених Штатах провели масштабну симуляцію, під час якої спробували спрогнозувати, як може розвиватися потенційний конфлікт Росії з Європою у 2028 році. Сценарій виявився надзвичайно тривожним: він передбачає подальшу війну в Україні, спробу Кремля розширити нестабільність на інші країни та можливу атаку на державу НАТО.
Про результати симуляції розповів оглядач і аналітик американської газети The Washington Post Девід Ігнатіус. За його словами, у заході брали участь члени Конгресу США, а також колишні військові, дипломати та представники розвідувального співтовариства.
Метою було не передбачити майбутнє буквально, а перевірити, як можуть діяти США та їхні союзники у випадку різкої ескалації в Європі.
Однак висновки, зроблені під час моделювання, виявилися вкрай песимістичними.
Війна в Україні триває, а Москва відкриває новий напрямок
За сценарієм, у 2028 році війна Росії проти України все ще не завершилася. Вона перетворилася на затяжне протистояння, у якому сторони не змогли досягти остаточного перелому.
На цьому тлі Кремль, згідно з моделлю, бачить можливість використати втому європейських країн і політичні суперечності всередині Заходу.
Одним із потенційних напрямків для подальшої дестабілізації називається Молдова.
У змодельованому сценарії Росія завдає удару по Молдові, намагаючись створити нову кризу безпосередньо біля кордонів Європейського Союзу та НАТО.
Але на цьому ситуація не зупиняється.
Один із російських безпілотників завдає удару по паливному об'єкту в Румунії. Оскільки Румунія є членом НАТО, атака призводить до принципово іншої ситуації — виникає питання, чи буде застосовано механізми колективної оборони Альянсу.
Саме цей момент став одним із центральних у симуляції.
Що зроблять США у разі удару по НАТО?
На думку Ігнатіуса, найбільш тривожним результатом моделювання стало припущення, що відповідь Вашингтона може виявитися недостатньо рішучою.
Американський оглядач зазначає, що учасники симуляції дійшли висновку: американське суспільство може не підтримати масштабного військового втручання у нову європейську війну.
Це створює серйозну проблему для НАТО.
Адже сила Альянсу значною мірою базується не лише на кількості військ чи озброєння, а й на впевненості противника в тому, що напад на одного союзника автоматично матиме наслідки для всього блоку.
Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає принцип колективної оборони. Напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх, хоча конкретні форми допомоги кожна країна визначає самостійно.
Саме тому будь-які сумніви щодо готовності США діяти у кризовій ситуації можуть мати далекосяжні наслідки.
Якщо потенційний противник повірить, що Вашингтон не готовий до масштабної відповіді, ризик нових провокацій може зрости.
«Європа буде розділеною»
Ще один висновок симуляції стосується самої Європи.
Без чіткого американського лідерства європейські країни можуть опинитися перед необхідністю самостійно визначати масштаби та характер відповіді на агресію.
Ігнатіус вважає, що в такій ситуації Європа ризикує діяти несинхронізовано.
Одні держави можуть вимагати жорсткої військової реакції, інші — наполягати на дипломатичних рішеннях, а треті можуть побоюватися прямого зіткнення з Росією.
Для Кремля така роз'єднаність могла б стати значною перевагою.
Саме тому сценарій, за словами оглядача, продемонстрував не лише можливі військові ризики, а й потенційну кризу всієї системи трансатлантичної безпеки.
Ігнатіус назвав проведену симуляцію чи не найяскравішою демонстрацією того, наскільки вразливою може стати структура, яка протягом десятиліть забезпечувала безпеку США та Європи.
Російська «гібридна війна» переходить у небезпечнішу фазу
Окрему увагу американський оглядач звертає на те, що протистояння вже не обмежується безпосередньо територією України.
За його оцінкою, Росія використовує ширший набір інструментів — від кібератак і диверсій до інформаційних операцій та ударів безпілотниками.
Те, що раніше сприймалося як дії в так званій «сірій зоні», поступово може набувати більш небезпечного характеру.
Особливу тривогу викликають випадки, коли інциденти відбуваються на території країн НАТО.
Адже кожна така атака створює ризик помилки, неправильного трактування намірів або подальшої ескалації.
У сценарії 2028 року саме такий інцидент стає переломним моментом: атака на румунський об'єкт із людськими жертвами змушує союзників визначатися, де проходить межа між гібридним протистоянням і прямим нападом.
Чому Кремль може бути зацікавлений у розколі Європи
Ігнатіус вважає, що Москва потенційно може намагатися повернути собі ініціативу не лише безпосередньо на українському фронті.
Один зі способів — створювати додаткові кризи в країнах, які активно підтримують Україну.
Європейські держави вже витратили значні ресурси на військову, фінансову та гуманітарну допомогу Києву. Одночасно вони змушені збільшувати власні оборонні бюджети та готуватися до можливого тривалого протистояння.
Для Росії спроба змусити європейські уряди одночасно вирішувати кілька криз могла б стати способом послабити їхню підтримку України.
Особливо небезпечним такий підхід стає у випадку, якщо в європейських суспільствах посилюватимуться настрої щодо скорочення допомоги Києву або уникнення прямого конфлікту з Москвою.
Паралельно посилюються удари по Україні
На цьому тлі, за словами американського оглядача, не можна відокремлювати можливу ескалацію в Європі від ситуації безпосередньо в Україні.
Росія продовжує застосовувати ракети та безпілотники для атак по українських містах та інфраструктурі.
Ігнатіус пов'язує посилення таких атак із прагненням Кремля продемонструвати, що він все ще має ресурси для ведення тривалої війни.
На його думку, одночасний тиск на Україну та європейські держави може бути частиною ширшої стратегії, покликаної змінити політичні розрахунки Заходу.
У такій ситуації питання закінчення війни стає ще складнішим.
Путін продовжує говорити про переговори
Водночас російський правитель Володимир Путін останнім часом продовжує робити заяви щодо можливого завершення війни.
Зокрема, він стверджував, що саме Україна та Росія мають домовлятися між собою про припинення війни, тоді як інші держави можуть лише допомагати цьому процесу.
Однак американський аналіз вказує на серйозний розрив між дипломатичною риторикою та реальними ризиками.
Якщо паралельно з розмовами про переговори Москва продовжує військовий тиск на Україну та здійснює небезпечні дії щодо європейських держав, це може свідчити про відсутність готовності Кремля відмовлятися від силового способу досягнення своїх цілей.
Наскільки реалістичний сценарій 2028 року
Важливо наголосити: проведена у США симуляція не є прогнозом того, що саме у 2028 році Росія обов'язково нападе на Молдову або завдасть удару по Румунії.
Це сценарій, створений для перевірки готовності політичного та військового керівництва до кризового розвитку подій.
Втім, його цінність саме в тому, що він змушує поставити незручне запитання: що станеться, якщо механізми стримування не спрацюють так, як очікується?
Найбільша небезпека полягає не лише в самому можливому нападі, а в невизначеності щодо реакції Заходу.
Якщо Москва буде переконана, що між США та Європою немає достатньої єдності, а американське суспільство не готове підтримувати серйозне військове втручання, ризик небезпечних перевірок Заходу на міцність може збільшитися.
Саме тому змодельований сценарій 2028 року є попередженням не стільки про конкретну дату майбутньої війни, скільки про наслідки слабкої або запізнілої відповіді на агресивні дії.
Для Європи головний висновок очевидний: система безпеки працює лише тоді, коли потенційний противник переконаний у готовності союзників захищати одне одного. Якщо ж у цій готовності виникають сумніви, навіть локальний інцидент може перетворитися на кризу міжнародного масштабу.
