Українська делегація під час одного з раундів переговорів отримала пропозицію, яка могла кардинально змінити подальший перебіг дипломатичного процесу. Російська сторона запропонувала українцям прилетіти до Москви та вже там продовжити обговорення можливого завершення війни.
Про це розповів глава української делегації на переговорах у лютому в Женеві Кирило Буданов. Як зазначає The New York Times, раніше про таку пропозицію публічно не повідомлялося.
За задумом російської сторони, українські представники могли б не просто продовжити переговори в російській столиці, а й отримати можливість особистої зустрічі з Володимиром Путіним. На перший погляд, така пропозиція могла виглядати як шанс вийти на найвищий рівень переговорів.
Однак разом із потенційною зустріччю виникало й очевидне питання безпеки.
Поїздка до Москви могла стати пасткою
Для української сторони пропозиція була надзвичайно ризикованою. Російська влада оголосила Кирила Буданова в розшук і висунула проти нього звинувачення у тероризмі ще в період, коли він очолював військову розвідку України.
Тому поїздка українського представника такого рівня до Росії означала б фактичний в'їзд на територію держави, яка переслідує його кримінально.
У такій ситуації потенційна зустріч із Путіним мала й інший бік. Замість дипломатичного прориву український переговорник міг зіткнутися з арештом, затриманням або іншими серйозними ризиками.
Саме тому рішення про можливість такої поїздки не могло бути звичайним дипломатичним кроком. Йшлося про ситуацію, де навіть сама присутність української делегації в Москві створювала б величезну кількість непередбачуваних загроз.
Водночас Буданов, за даними видання, був одним із тих українських представників, хто найбільш відкрито говорив про необхідність використовувати навіть нестандартні можливості для досягнення миру.
Буданов був готовий на незвичайні кроки заради переговорів
Позиція Буданова полягала в тому, що Україна має бути готовою розглядати різні варіанти дипломатичного процесу, якщо вони потенційно можуть привести до завершення війни на прийнятних для України умовах.
Раніше він заявляв, що готовий зробити будь-який крок, здатний наблизити завершення війни, якщо запропоновані умови не суперечитимуть інтересам України.
Саме тому пропозиція вирушити до Москви стала складним вибором.
З одного боку, особиста зустріч із Путіним могла б створити можливість для прямого діалогу на найвищому рівні. Такий формат потенційно дозволив би обговорювати питання, які неможливо було вирішити під час переговорів делегацій.
З іншого — ризики були настільки значними, що сама поїздка могла поставити під загрозу українських представників.
У підсумку українська делегація до Москви не вирушила.
Переговори зрештою зайшли в глухий кут
Попри запропонований російською стороною нестандартний формат, продовжити дипломатичний процес таким чином не вдалося. Поїздка українських представників до Москви так і не відбулася, а подальші переговори невдовзі фактично зайшли в глухий кут.
Цей епізод показує, наскільки складними та суперечливими були спроби знайти дипломатичний шлях до припинення війни.
Переговори між Україною та Росією відбуваються в умовах, коли сторони мають кардинально різні позиції щодо майбутнього завершення війни. Для Києва принциповим залишається питання прийнятності будь-яких домовленостей і гарантій їхнього виконання. Москва ж намагається домогтися умов, які Україна неодноразово називала неприйнятними.
Тому сама готовність до переговорів ще не означає автоматичного наближення миру.
Чому ця пропозиція важлива зараз
Історія із запрошенням української делегації до Москви може мати значення не лише як деталь минулих переговорів. Вона демонструє, наскільки нестандартними можуть бути дипломатичні маневри сторін, коли йдеться про спроби вийти безпосередньо на найвище політичне керівництво.
Особливо показовим є те, що потенційна зустріч із Путіним пропонувалася на тлі фактичної відсутності довіри між сторонами.
Для України будь-які переговори з Росією залишаються питанням не лише дипломатії, а й безпеки. Поїздка високопоставлених українських представників до Москви вимагала б гарантій, які в нинішніх умовах надзвичайно складно забезпечити.
Водночас сам факт такої пропозиції свідчить: під час переговорів розглядалися сценарії, які ще донедавна могли здаватися абсолютно неможливими.
Путін знову говорить про переговори
На тлі цієї інформації особливої уваги набувають останні заяви Володимира Путіна щодо можливості завершення війни.
Російський лідер заявляв, що саме Україна та Росія мають домовлятися між собою про припинення війни, тоді як інші держави можуть лише сприяти такому процесу.
Втім, подібні заяви самі по собі не означають готовності Москви погодитися на умови, які відповідають інтересам України. Між публічними словами російського керівництва та конкретними кроками на переговорах може залишатися величезна дистанція.
Тому головне питання полягає не лише в тому, чи готові сторони знову сісти за стіл переговорів, а й у тому, на яких умовах вони готові домовлятися та які гарантії матиме потенційна угода.
Історія з пропозицією прилетіти до Москви добре демонструє цю проблему. Формально українській стороні запропонували прямий шлях до зустрічі з Путіним. Проте за можливістю дипломатичного прориву стояли величезні ризики для самих переговорників.
Зрештою Київ на цей крок не пішов, а переговорний процес не приніс очікуваного результату. Однак розкриті Будановим деталі показують, що за зачиненими дверима розглядалися значно сміливіші й небезпечніші сценарії, ніж можна було припустити з публічних заяв сторін.
