Питання заморожених російських активів знову опинилося в центрі європейської дискусії. Україна закликає країни Європейського Союзу не відкладати цю тему та шукати спосіб використати хоча б частину коштів для підтримки української держави. Йдеться про колосальну суму — понад 200 мільярдів євро активів Центрального банку Росії, які залишаються заблокованими в межах ЄС.
Для Києва ці гроші давно перестали бути абстрактною фінансовою цифрою. На тлі тривалої війни Україна стикається з величезними потребами у фінансуванні оборони, соціальних видатків, відновлення інфраструктури та роботи державного сектору. Тому можливість залучити російські кошти розглядається як один із потенційних способів зменшити фінансове навантаження на український бюджет.
Водночас саме тут виникає головна проблема: значна частина активів зберігається в Бельгії, а Брюссель побоюється, що рішення про їхнє використання може обернутися серйозними юридичними та фінансовими наслідками.
Україна пропонує Європі знову сісти за стіл переговорів
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов заявив, що Київ разом із європейськими партнерами розглядає декілька варіантів покриття фінансового дефіциту.
Одним із можливих механізмів він назвав дострокове надання Україні частини запланованої позики Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро. Однак українська сторона не розглядає такий варіант як єдиний.
За словами Ченцова, Київ також пропонує повернутися до дискусії щодо заморожених російських активів.
Ідея полягає не обов’язково в тому, щоб одномоментно отримати доступ до всієї суми. Україна готова обговорювати різні механізми, які дозволили б залучити частину коштів або використати їх таким чином, щоб вони могли стати джерелом фінансування українських потреб.
Саме цей підхід може стати важливим для подальших переговорів із Бельгією. Адже головна перешкода полягає не лише у політичній волі європейських країн, а й у тому, хто нестиме відповідальність за можливі наслідки такого рішення.
Чому Бельгія блокує план
Бельгія опинилася в особливому становищі через роль фінансового депозитарію Euroclear. Саме там зберігається більша частина заморожених активів російського Центробанку.
Для Брюсселя це означає не лише потенційні політичні дивіденди від допомоги Україні, а й серйозні ризики. Росія може спробувати оскаржувати рішення в судах, вимагати повернення коштів або застосовувати інші фінансові та юридичні контрзаходи.
Бельгійська влада побоюється, що в разі реалізації масштабного механізму використання активів країна може опинитися на передовій юридичного протистояння з Росією. Особливо гострим є питання відповідальності: якщо Москва домагатиметься компенсації через міжнародні або національні суди, хто саме повинен буде покривати можливі збитки?
Саме тому навіть величезна сума заморожених активів не означає, що Європа може просто переказати ці гроші Україні.
Фактично перед ЄС стоїть складне завдання: знайти юридичну конструкцію, яка дозволить використати російські кошти для підтримки України, але водночас мінімізує ризики для держав-членів та європейської фінансової системи.
Тиск на Брюссель посилюється
Попри позицію Бельгії, всередині Євросоюзу дедалі активніше звучать заклики повернутися до цього питання.
Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція вже закликали Європейську комісію розглянути нові варіанти використання або розморожування російських активів.
Цей сигнал має важливе політичне значення. Він свідчить про те, що частина європейських держав не хоче залишати понад 200 мільярдів євро без руху на тлі величезних фінансових потреб України.
Для прихильників такого підходу виникає цілком логічне питання: якщо кошти держави, яка веде війну проти України, вже заблоковані європейськими фінансовими установами, чому вони не можуть стати одним із джерел компенсації завданих Україні збитків?
Але між політичною логікою та юридичною можливістю лежить величезна прірва.
Європейські уряди повинні враховувати не лише поточну ситуацію, а й майбутні наслідки. Рішення щодо російських резервів може створити важливий міжнародний прецедент щодо того, як держави можуть розпоряджатися активами іншої країни в умовах війни.
Саме тому дискусія триває вже не перший рік.
Київ готовий шукати компроміс
Українська сторона фактично пропонує не відмовлятися від ідеї, а змінити підхід до її реалізації.
Ченцов наголосив, що ЄС та Україна мають розглянути інші варіанти, які могли б дозволити розблокувати хоча б частину російських активів. При цьому до процесу, на думку Києва, могли б долучитися й інші міжнародні партнери.
Це важливий момент, адже проблему Бельгії можна спробувати вирішити не лише політичним тиском. Теоретично європейські країни можуть створити механізм додаткових гарантій, розподілу фінансових ризиків або колективної відповідальності.
Іншими словами, питання може звучати не як «чи повинна Бельгія ризикувати власними фінансами заради використання російських активів?», а як «як розподілити ризики між усіма зацікавленими країнами?».
Саме такий підхід потенційно здатний змінити переговорну позицію Брюсселя.
Але Бельгія поки не відступає
Попри зростання тиску з боку інших європейських держав, офіційна позиція Бельгії залишається незмінною.
Представник міністра закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Брюссель не змінив свого ставлення до питання.
Це означає, що швидкого прориву очікувати складно. Навіть якщо значна частина країн ЄС підтримує активніші дії, без вирішення проблеми ризиків, пов’язаних із Euroclear, реалізація масштабного плану може залишатися заблокованою.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен також повторив, що його країна виступає проти використання заморожених російських активів для підтримки України.
Водночас усередині Європи немає повної одностайності щодо такого підходу. Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявляв, що Рим не заперечує проти використання заморожених російських активів для підтримки України.
Таким чином, Європа опинилася перед непростим вибором.
З одного боку — величезний фінансовий ресурс, який потенційно може допомогти Україні продовжувати оборону та забезпечувати функціонування держави.
З іншого — складна система міжнародного права, ризик багаторічних судових процесів і можливі фінансові наслідки для європейських країн.
Чому для України це питання стає дедалі важливішим
Чим довше триває війна, тим гострішою стає проблема фінансування України.
Державі необхідно одночасно утримувати оборонний сектор, виплачувати зарплати та соціальні виплати, фінансувати медицину й освіту, ремонтувати пошкоджену інфраструктуру та підтримувати економіку.
Міжнародна допомога залишається критично важливою, однак кожен новий пакет фінансування потребує політичних домовленостей у країнах-партнерах. Саме тому російські активи для Києва виглядають особливо привабливим джерелом коштів: їхнє використання дозволило б частково перенести фінансовий тягар війни з європейських платників податків на державу, яка розв’язала агресію.
Проте питання не обмежується лише грошима.
Рішення щодо активів може мати величезне символічне значення. Воно покаже, наскільки далеко західні держави готові зайти у питанні фінансової відповідальності Росії за завдані Україні збитки.
Якщо Європа знайде механізм використання хоча б частини цих коштів, це може стати одним із найважливіших фінансових рішень за весь період війни. Якщо ж переговори знову зайдуть у глухий кут, Україна й надалі буде змушена шукати інші джерела покриття свого бюджетного дефіциту.
Саме тому Київ зараз наполягає на поверненні питання до порядку денного.
І головна інтрига полягає вже не стільки в тому, чи існують російські гроші в Європі — це відомо. Питання в іншому: чи зможе Євросоюз створити механізм, який дозволить перетворити заморожені мільярди на реальний ресурс для України, не переклавши всі юридичні та фінансові ризики на одну Бельгію.
Поки Брюссель каже, що його позиція не змінилася. Але дедалі більше європейських столиць вимагають знайти вихід із ситуації. І якщо компроміс буде знайдений, заморожені російські активи можуть із символу фінансової ізоляції перетворитися на один із ключових інструментів підтримки України.
