Росія дедалі виразніше сприймається значною частиною населення Німеччини як безпосередня загроза національній безпеці. Нове опитування ARD-Deutschlandtrend продемонструвало, що більше половини громадян ФРН поділяють побоювання щодо можливих ризиків, пов'язаних із Москвою.
Згідно з результатами дослідження, 56% опитаних заявили, що Росія становить загрозу для безпеки Німеччини. Таким чином, для більшості респондентів питання російської військової та політичної активності вже не є абстрактною зовнішньополітичною проблемою. Воно безпосередньо пов'язується з безпекою самої Німеччини.
Водночас результати опитування показали серйозні відмінності залежно від політичних уподобань громадян. Особливо помітним є розрив між прихильниками основних партій країни та виборцями ультраправої «Альтернативи для Німеччини».
Хто в Німеччині найбільше бачить загрозу з боку Росії
Найвищий рівень занепокоєння зафіксували серед виборців партій, які входять до політичного центру та підтримують жорсткішу позицію щодо безпеки Європи.
Серед прихильників блоку ХДС/ХСС, який очолює канцлер Фрідріх Мерц, 73% вважають Росію загрозою для Німеччини. Такий самий показник зафіксовано серед виборців «Зелених».
Не набагато нижчим є цей показник і серед прихильників Соціал-демократичної партії Німеччини. 69% виборців СДПН також розглядають Росію як фактор, що створює небезпеку для безпеки країни.
На цьому тлі особливо контрастно виглядає позиція прихильників AfD. Саме серед виборців «Альтернативи для Німеччини» переважає думка, що Росія не становить серйозної загрози.
68% прихильників AfD не вважають Росію загрозою для безпеки Німеччини. Це суттєво відрізняє їх від електорату інших великих політичних сил.
Таким чином, ставлення до Росії залишається одним із питань, яке різко розділяє німецьке суспільство. Для однієї частини громадян військова політика Москви є очевидним викликом, тоді як інша частина не бачить у ній безпосередньої небезпеки для ФРН.
Схід і захід Німеччини дивляться на ситуацію по-різному
Ще одна важлива особливість опитування — суттєва різниця між настроями населення у східних та західних регіонах країни.
На сході Німеччини побоювання щодо Росії загалом виявилися слабшими. 42% респондентів у східних землях вважають російську загрозу сильною або дуже сильною. Водночас 47% дотримуються протилежної думки.
Ця різниця привертає особливу увагу на тлі історичних та політичних особливостей східної частини Німеччини. Після об'єднання країни минуло вже кілька десятиліть, однак політичні погляди населення східних земель у багатьох питаннях продовжують відрізнятися від настроїв на заході.
Зокрема, східні регіони Німеччини традиційно демонструють більшу підтримку AfD та інших політичних сил, які виступають із критикою нинішнього курсу Берліна щодо Москви.
Водночас результати опитування не означають, що всі жителі східної частини країни прихильно ставляться до Росії. Йдеться саме про різницю в оцінці рівня потенційної небезпеки.
Вік також впливає на сприйняття російської загрози
Помітна різниця спостерігається і між віковими групами.
Серед молодих німців віком від 18 до 34 років немає настільки однозначної позиції щодо того, наскільки серйозною загрозою Росія є для країни. Думки цієї групи розділилися.
Натомість серед громадян старшого віку ситуація виглядає інакше. Приблизно дві третини людей віком понад 65 років оцінюють російську загрозу як високу або дуже високу.
Такий розрив може бути пов'язаний із різним життєвим досвідом поколінь, сприйняттям міжнародної політики та ставленням до військових конфліктів у Європі. Старші німці значною мірою пам'ятають період поділу країни та протистояння між Сходом і Заходом, що також може впливати на їхнє сприйняття сучасних подій.
Для молодшого покоління безпекова ситуація формується вже в умовах після завершення холодної війни. Водночас війна Росії проти України стала подією, яка змусила багатьох європейців по-новому оцінити ризики масштабного військового протистояння на континенті.
У Берліні говорять не лише про війну в Україні
Результати опитування з'явилися на тлі дедалі більшої уваги німецької влади до можливих загроз, пов'язаних із діяльністю Росії безпосередньо на території Європи.
1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт заявив, що саме Росія несе відповідальність за інцидент із дроном, оснащеним вибухівкою, який стався поблизу українського вантажного літака в аеропорту «Лейпциг/Галле» минулого місяця.
Ця заява стала ще одним сигналом того, що німецька влада розглядає російські дії не лише крізь призму подій на українському фронті. У Берліні дедалі більше говорять про ризики для критичної інфраструктури, авіації, логістики та громадської безпеки.
Подібні інциденти здатні безпосередньо впливати на сприйняття загрози населенням. Якщо раніше російсько-українська війна могла здаватися частині німців віддаленим конфліктом, то повідомлення про підозрілі дрони, диверсійні ризики або можливе втручання у європейську інфраструктуру створюють зовсім інше відчуття небезпеки.
Німеччина змінює уявлення про власну безпеку
Для Німеччини результати такого опитування мають важливе політичне значення. Протягом десятиліть після завершення холодної війни значна частина німецького суспільства виходила з того, що масштабна війна у Європі є практично неможливою.
Однак повномасштабна війна Росії проти України докорінно змінила цю картину. Європейські держави почали переглядати оборонні стратегії, збільшувати військові видатки та приділяти значно більше уваги питанням захисту критичної інфраструктури.
Німеччина при цьому опинилася в центрі цих змін. Країна є однією з ключових держав НАТО в Європі та має значний економічний і політичний вплив у Європейському Союзі. Будь-яке загострення відносин між Росією та Заходом тому безпосередньо впливає на німецьку внутрішню політику.
Результат у 56% показує, що страх перед потенційними наслідками російської політики вже став для більшості німців реальним фактором. Водночас майже половина населення не поділяє такого рівня занепокоєння, а в окремих політичних і регіональних групах скепсис є ще сильнішим.
Це означає, що в Німеччині немає повної суспільної єдності щодо того, наскільки серйозною є російська загроза. Саме ця дискусія, ймовірно, залишатиметься однією з ключових для німецької політики найближчими роками.
Для уряду Фрідріха Мерца результати опитування також є важливим сигналом. З одного боку, значна частина громадян готова сприймати посилення обороноздатності країни як необхідність. З іншого — владі доводиться враховувати тих виборців, які не вважають Росію безпосередньою загрозою та можуть критично ставитися до збільшення витрат на оборону.
Таким чином, питання російської загрози для Німеччини поступово виходить за межі зовнішньої політики. Воно стає частиною внутрішньої політичної дискусії, впливає на виборчі настрої та змушує німецьке суспільство визначатися з тим, якою має бути політика країни в умовах нової європейської реальності.
