Пошкодження великого підприємства з виробництва соняшникової олії у Дніпрі знову змусило українців замислитися над тим, наскільки стабільним залишається внутрішній ринок продуктів харчування. Після атаки 10 вересня увага закономірно перемістилася з наслідків для конкретного підприємства на значно ширше питання: чи може Україна зіткнутися з дефіцитом олії та наскільки сильно зміниться її ціна в магазинах.
За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, підстав для паніки наразі немає. Українська аграрна система, попри постійні удари по виробничій та логістичній інфраструктурі, має достатній запас потужностей для переробки олійних культур.
Це важливий момент, адже сама атака по підприємству ще не означає автоматичного зникнення продукції з полиць. Виробництво олії залежить не від одного заводу, а від цілої мережі підприємств, сировинної бази, логістики та можливостей перерозподілу потоків між регіонами.
Україна має більше потужностей, ніж потрібно для внутрішнього ринку
Цьогоріч українські аграрії розраховують отримати близько 20 мільйонів тонн олійних культур. Приблизно 16 мільйонів тонн із цього обсягу, за оцінкою міністра, може бути спрямовано на переробку.
Водночас сумарні потужності українських підприємств перевищують 20 мільйонів тонн. Тобто навіть зараз між потенційними можливостями переробки та прогнозованою потребою існує певний резерв.
Саме цей запас і є одним із головних аргументів проти сценарію різкого дефіциту. Якщо частина заводів тимчасово не працює, виробничий ланцюг у теорії може перебудовуватися: сировина спрямовується на інші підприємства, а виробники намагаються компенсувати втрати за рахунок доступних потужностей.
Однак повністю ігнорувати ризики теж не можна. Проблема полягає в тому, що атаки на промислові підприємства відбуваються не вперше. Кожен пошкоджений завод означає не лише втрату конкретного виробничого майданчика, а й додаткове навантаження на ті підприємства, які продовжують працювати.
Якщо удари будуть системними та охоплять значну частину галузі, ситуація може змінитися. Саме тому питання захисту переробних підприємств для аграрного сектору має не менше значення, ніж забезпечення врожаю.
Парадокс ринку: олія може навіть подешевшати
Найцікавіше у прогнозі міністра стосується не можливого дефіциту, а ціни. Попри пошкодження виробничих об'єктів, найближчими місяцями соняшникова олія в Україні теоретично може стати дешевшою.
На перший погляд такий сценарій здається нелогічним: якщо підприємства атакують, чому продукт має дешевшати? Але ціна на полиці формується не лише витратами переробників. Величезне значення має вартість сировини, попит, експортні можливості та ситуація на внутрішньому ринку.
Наразі одним із ключових факторів є здешевлення соняшнику. Через обмеження експорту та проблеми з відвантаженням української аграрної продукції частина сировини залишається всередині країни. Це створює додаткову пропозицію для переробників і може тиснути на закупівельні ціни.
За словами Висоцького, між зміною вартості сировини та її відображенням на цінниках у магазинах існує часовий проміжок. Він може становити до трьох місяців. Тобто споживач не обов'язково побачить здешевлення одразу після того, як соняшник подешевшав на ринку.
Особливо важливим періодом стане осінь, коли триває активне збирання нового врожаю. Українські аграрії ще не завершили польові роботи, а отже остаточна картина із кількістю доступної сировини стане зрозумілою пізніше.
Якщо експортні обмеження збережуться, а значна частина врожаю залишатиметься на внутрішньому ринку, виробники можуть отримати більше соняшнику за нижчою ціною. Через кілька місяців цей ефект потенційно може дійти й до кінцевого покупця.
Що може змінити прогноз
Втім, говорити про гарантоване здешевлення поки зарано. Український ринок працює в умовах війни, а тому будь-який прогноз залишається залежним від чинників, які складно передбачити на тривалий період.
Нові пошкодження підприємств, перебої з електроенергією, проблеми з транспортом або різка зміна експортних можливостей можуть швидко скоригувати ситуацію. Не менш важливими залишаються витрати на виробництво, зберігання та доставку готової продукції.
Тому нинішня ситуація виглядає радше як боротьба між двома протилежними тенденціями. З одного боку, атаки створюють ризик скорочення промислових можливостей. З іншого — достатня кількість сировини та обмежений експорт можуть стримувати ціни й навіть сприяти їхньому зниженню.
Для звичайного покупця головний висновок наразі простий: підстав очікувати порожніх полиць із соняшниковою олією немає. Українська промисловість поки має резерв потужностей, а аграрний сектор продовжує забезпечувати країну сировиною.
Проте атака на «Олейну» показує інше — наскільки крихким може бути цей баланс. Сьогодні потужностей достатньо, щоб компенсувати втрати окремого підприємства. Але що більше виробничих об'єктів опинятимуться під загрозою, то важче буде зберігати цю рівновагу.
Саме тому найближчі місяці стануть важливими не лише для виробників олії, а й для кожного українського споживача. Від урожаю, роботи переробних підприємств та можливостей експорту залежатиме, чи побачимо ми на полицях дешевшу олію — чи ринок, навпаки, почне реагувати на нові ризики підвищенням цін.
