Європейські демократії входять у період, коли боротьба за голоси виборців дедалі більше виходить за межі телевізійних дебатів, передвиборчих мітингів та політичної реклами. Одним із найнебезпечніших інструментів стають соціальні мережі, де за звичайним на перший погляд повідомленням може стояти добре організована операція з маніпулювання громадською думкою.
Саме про таку загрозу попередив генеральний директор Шведського агентства психологічної оборони Магнус Хьорт. У розмові з Politico він заявив, що Росія може спробувати впливати на майбутні виборчі процеси в найбільших європейських країнах. Особливу увагу, за його словами, можуть привертати Німеччина та Франція.
Йдеться не обов'язково про прямі заклики підтримати конкретну політичну силу. Значно тоншою може бути інша стратегія — створити у виборця відчуття, що політична система нібито не працює, союзники постійно помиляються, а допомога Україні є надто дорогою або безглуздою.
Удар можуть спрямувати на підтримку України
За оцінкою Хьорта, одна з ключових цілей можливих інформаційних кампаній полягає у послабленні суспільної підтримки України. Для цього можуть використовуватися історії про нібито масштабну корупцію, зловживання або неефективне використання міжнародної допомоги.
Небезпека таких повідомлень полягає не лише у відвертій неправді. Набагато ефективніше працюють маніпуляції, побудовані на реальних подіях, але вирваних із контексту. Окремий скандал можуть представити як доказ тотальної корумпованості держави, складне рішення — як свідчення змови, а дискусію щодо обсягів допомоги — як доказ того, що Україна нібито стала тягарем для Європи.
У результаті формується не обов'язково чітка політична позиція, а сумнів. Чи потрібно продовжувати допомогу? Чи варто витрачати кошти платників податків? Чи не час домовлятися за будь-яку ціну? Саме такі питання, помножені на емоції та страх, можуть суттєво впливати на виборчу поведінку.
Чому в центрі уваги саме Німеччина та Франція
Швеція, за словами представника агентства, наразі не є головною потенційною ціллю подібних операцій. Однією з причин називають відносну політичну єдність країни щодо підтримки України.
Інша ситуація може складатися у великих державах Європи, де політична конкуренція значно гостріша. У Німеччині попереду регіональні та місцеві вибори, а у Франції наступного року очікується президентська кампанія.
Вибори в таких країнах мають значення далеко за межами їхніх кордонів. Німеччина є однією з ключових економічних і політичних сил Європейського Союзу, тоді як Франція відіграє центральну роль у питаннях європейської безпеки та зовнішньої політики.
Тому зміна суспільних настроїв у цих державах може мати наслідки для всього континенту. Особливо чутливою темою залишається ставлення до війни, санкцій, військової підтримки та майбутнього європейської оборонної політики.
1200 акаунтів і десятки тисяч повідомлень
Масштаб подібних операцій демонструє приклад мережі, про яку розповів Хьорт. За його словами, одна з державних структур, назву якої публічно не розголошують, стояла за мережею приблизно з 1200 акаунтів у соцмережі X.
Її діяльність була спрямована не лише проти Швеції. Метою було поширення матеріалів, здатних посилювати внутрішні суперечності в різних суспільствах. Протягом 2025–2026 років ця мережа, за оцінкою шведської сторони, створила близько 50 тисяч дописів і коментарів.
Цифра особливо показова, якщо врахувати принцип роботи соціальних платформ. Один фейковий акаунт сам по собі майже нічого не означає. Але тисячі сторінок, які одночасно поширюють схожі тези, реагують одна на одну, залишають коментарі та створюють ілюзію масової підтримки, можуть формувати зовсім інше інформаційне середовище.
Людина, яка бачить десятки повідомлень з однаковим посилом, може вирішити, що така думка є загальнопоширеною. Насправді за нею може стояти штучно організована мережа.
Виборчі кампанії стають новим полем інформаційної боротьби
Європа вже неодноразово стикалася з проблемою іноземного втручання в інформаційний простір. Проте нові технології роблять такі кампанії дешевшими, швидшими та складнішими для виявлення.
Соціальні мережі дозволяють створювати персоналізований контент для різних груп населення. Для одних користувачів можна просувати тему міграції, для інших — економічні проблеми, для третіх — втому від війни. Мета при цьому може залишатися спільною: посіяти недовіру, посилити конфлікти та змусити суспільство сумніватися у власних інституціях.
Саме тому перед європейськими платформами постає складне завдання. Вони мають не допустити масштабного поширення координованих кампаній, водночас не перетворивши боротьбу з дезінформацією на контроль за політичними поглядами користувачів.
Для виборця це означає необхідність особливої обережності. Емоційний заголовок, сенсаційна «інсайдерська» інформація чи десятки однакових коментарів ще не свідчать про правдивість повідомлення.
У найближчі роки інформаційна безпека може стати таким самим важливим елементом захисту демократії, як кібербезпека чи безпека виборчих дільниць. Адже якщо громадяни голосують під впливом штучно створеної реальності, сама процедура виборів може залишатися формально вільною, але її суспільне середовище вже буде серйозно спотворене.
Саме цього сценарію Європа прагне не допустити — і чим ближче важливі вибори, тим дорожчою може стати кожна помилка у протидії інформаційним атакам.
