Навколо Офісу генерального прокурора формується ситуація, яка ще недавно могла здаватися малоймовірною. На тлі розслідування справи «Карфаген», пов’язаної з можливим прикриттям діяльності шахрайських колцентрів, дедалі більше уваги прикуто не лише до підозрюваних посадовців, а й до самого керівництва прокуратури.
Руслан Кравченко публічно дав зрозуміти: добровільно залишати посаду він наразі не планує. Водночас його заява не звучить як категорична відмова від можливого звільнення. Навпаки, генпрокурор наголосив, що його перебування на посаді залежить від рішень тих, хто має відповідні повноваження.
«Я не тримаюся за посаду і не буду триматися ніколи», — заявив Кравченко під час спілкування з журналістами. За його словами, рішення щодо подальшої роботи може бути ухвалене командою, президентом Володимиром Зеленським або Верховною Радою.
Таким чином, Кравченко фактично окреслив межу між особистою позицією та політичною відповідальністю. Сам він не бачить підстав для добровільної відставки, але готовий виконати рішення, якщо воно буде ухвалене відповідно до законної процедури.
Що відбувається всередині прокуратури
Паралельно керівництво ОГП уже змушене реагувати на наслідки справи «Карфаген». За словами Кравченка, від роботи відсторонено сімох співробітників Офісу генерального прокурора.
Окремо увага прикута до Сергія Кропиви — заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП. Він фігурує у кримінальному провадженні як підозрюваний. Щодо нього генпрокурор повідомив про направлення подання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Щодо інших шести працівників розпочато службові розслідування. Для Офісу генерального прокурора це серйозний сигнал, адже йдеться не про одиничний кадровий конфлікт, а про перевірку роботи одразу кількох співробітників на тлі масштабного антикорупційного провадження.
Особливої гостроти ситуації додають твердження сторони обвинувачення, озвучені під час розгляду запобіжного заходу для Кропиви. За даними прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, посадовець міг виконувати завдання, які виходили далеко за межі його службових обов’язків.
Зокрема, йдеться про координацію ремонтних робіт у будинку, який пов’язують із родиною Кравченка, допомогу з оформленням візи для його дружини та організацію святкування дня народження генпрокурора в Мадриді.
Слідство розглядає ці обставини як можливі свідчення особливих неформальних взаємин між посадовцями. Саме цей аспект справи став одним із найбільш чутливих для керівництва ОГП, адже питання вже виходить за межі діяльності конкретного департаменту і стосується потенційного впливу особистих зв’язків на роботу державної установи.
Історія з будинком у Козині
Окремий резонанс викликала інформація про нерухомість у Козині. Після появи нових подробиць справи журналісти Bihus.Info оприлюднили матеріали щодо елітного будинку, який, за їхніми даними, може бути пов’язаний із генпрокурором.
Кравченко заперечив свою причетність до можливого прикриття діяльності колцентрів. Водночас він пояснив, що будинок площею близько 280 квадратних метрів його родина орендує. За словами посадовця, відповідна інформація має бути відображена у декларації.
Для самого Кравченка ця історія стала додатковим репутаційним викликом. Навіть якщо твердження слідства щодо окремих епізодів ще мають пройти повну юридичну перевірку, суспільна увага вже змістилася від питання про діяльність окремого чиновника до питання про стиль управління всією системою прокуратури.
Сам генпрокурор після розголосу заявив про необхідність жорсткої внутрішньої реакції. Кропиву було відсторонено, також було ініційовано підготовку рішення про його звільнення. Крім того, Кравченко доручив перевірити роботу профільних департаментів.
Ще одним кроком стала ініціатива щодо поліграфа для працівників підрозділів, які займаються провадженнями про незаконну діяльність колцентрів. Такий крок покликаний продемонструвати готовність керівництва прокуратури перевіряти власну систему, однак водночас він показує масштаб недовіри, який виник навколо окремих напрямів роботи.
Чи може справа змінити становище Кравченка
Поки що говорити про неминучу відставку генпрокурора передчасно. Сам Кравченко чітко дав зрозуміти, що такого рішення з його боку наразі немає. Але політична та юридична ситуація навколо ОГП розвивається, а тому остаточна оцінка залежатиме від подальших результатів розслідувань.
Важливим стане і засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, яке Кравченко планує відвідати 8 вересня. Саме там представникам парламенту доведеться отримати відповіді на запитання щодо кадрових рішень, внутрішнього контролю в прокуратурі та обставин, які стали відомі в межах справи «Карфаген».
Для Кравченка це може стати одним із найважливіших політичних випробувань після призначення на посаду. Адже зараз від нього очікують не лише заперечень щодо власної причетності до можливих порушень, а й переконливого пояснення, чому співробітники ОГП опинилися в центрі настільки гучного розслідування.
Ситуація демонструє важливу річ: для керівника прокуратури репутаційні ризики можуть бути не менш небезпечними, ніж безпосередні юридичні звинувачення. Навіть якщо слідство не встановить особистої вини Кравченка, питання про контроль над підлеглими, можливі неформальні зв’язки та відповідальність керівництва нікуди не зникнуть.
Поки генпрокурор залишається на посаді й заявляє про готовність працювати далі. Але остаточне слово в цій історії, як випливає з його власних заяв, може належати вже не йому. Якщо президент, парламент або команда ухвалять інше рішення, Кравченко готовий його виконати. А от чи стане справа «Карфаген» точкою серйозного кадрового перезавантаження в ОГП — залежатиме від того, які нові факти з’являться під час розслідування.
