Бюджетна діра стрімко зростає: держава вже винна банкам майже 9 мільярдів за програмою "5-7-9%"
Державна програма доступного кредитування "5-7-9%", яка протягом останніх років залишалася одним із головних інструментів підтримки українського бізнесу, дедалі більше стикається з фінансовими викликами. Обсяг боргу держави перед банками за компенсацією процентних ставок уже досяг 8,8 млрд грн, і ця цифра продовжує збільшуватися.
Нові дані свідчать про те, що проблема набуває системного характеру. Якщо ще рік тому заборгованість вимірювалася 1,4 млрд грн, то нині вона перевищила цей показник більш ніж у шість разів. Подібна динаміка змушує уважніше придивитися до фінансової стійкості самої програми та її перспектив у найближчому майбутньому.
Борг продовжує накопичуватися
За інформацією Національної установи розвитку (НУР), станом на початок другого півріччя 2026 року заборгованість уряду перед банками за компенсацією процентів за кредитами "5-7-9%" сягнула 8,8 млрд грн.
Ще на початку року цей показник становив 7,2 млрд грн. Таким чином лише за перші шість місяців борг зріс ще на 1,6 млрд грн. Якщо ж порівнювати із ситуацією на 1 липня 2025 року, масштаби зростання виглядають ще більш показовими — тоді держава заборгувала лише 1,4 млрд грн.
Фактично за дванадцять місяців сума невиплачених компенсацій збільшилася більш ніж у шість разів, що є одним із найстрімкіших темпів за весь час існування програми.
Зламалася багаторічна тенденція
Цікавою є й інша деталь. Протягом попередніх років простежувалася доволі стабільна закономірність: на початку року борг держави традиційно зростав, а вже в середині року частина накопичених виплат погашалася, що дозволяло скоротити заборгованість.
Однак у 2026 році ця схема вперше перестала працювати.
Попри завершення першого півріччя, обсяг боргу не лише не зменшився, а навпаки продовжив зростати. Це може свідчити про додатковий тиск на державний бюджет або ж про складність своєчасного фінансування компенсацій у межах програми.
Попит на кредити залишається високим
Водночас сама програма не втрачає популярності серед українського бізнесу.
На початку 2026 року загальний портфель кредитів "5-7-9%" становив 150,1 млрд грн. Уже до початку липня його обсяг зріс до 189,3 млрд грн.
Таким чином лише за шість місяців банки видали нових пільгових кредитів майже на 40 млрд грн.
Саме збільшення кредитного портфеля значною мірою пояснює і подальше накопичення державних зобов'язань. Чим більше кредитів отримують підприємці, тим більший обсяг компенсацій процентних ставок необхідно виплачувати банкам із державного бюджету.
Втім, якщо оцінювати ситуацію у відносному вимірі, співвідношення боргу до загального кредитного портфеля навіть дещо покращилося. Якщо на початку року заборгованість дорівнювала 4,8% від загального портфеля, то на початку другого півріччя цей показник становив 4,7%.
Це означає, що кредитний портфель розширюється швидше, ніж накопичується прострочена компенсація.
Чи компенсують банки втрати за рахунок клієнтів
Одним із питань, яке викликало найбільший інтерес, стала можливість запровадження банками додаткових комісій для учасників державної програми.
Логіка такого припущення зрозуміла: якщо компенсації з бюджету надходять із затримками, банки могли б намагатися частково компенсувати свої витрати через додаткові платежі позичальників.
У Національній установі розвитку повідомили, що порядок реалізації програми чітко регламентує перелік можливих комісій. Їхній загальний розмір не може перевищувати 1,5% від суми кредиту.
Хоча банки не подають окремої звітності щодо фактично отриманих комісій, НУР здійснює постійний моніторинг дотримання правил програми.
Крім того, перевірки проводяться й Державною аудиторською службою України.
За результатами здійснених перевірок фактів незаконного стягнення додаткових комісій із позичальників виявлено не було.
Прогнози залишаються тривожними
Експерти вже давно попереджають про ризик подальшого накопичення державних боргів за програмою.
Раніше Національний банк України прогнозував, що вже до кінця 2026 року заборгованість за компенсацією процентних ставок може досягти приблизно 10 млрд грн.
Якщо нинішні темпи збережуться, цей прогноз цілком може справдитися.
Водночас сама програма "5-7-9%" залишається одним із ключових механізмів підтримки малого та середнього бізнесу. Для багатьох підприємств саме пільгове кредитування дозволяє інвестувати у виробництво, створювати нові робочі місця, модернізувати обладнання та підтримувати діяльність навіть в умовах економічної нестабільності.
Однак подальше успішне функціонування програми значною мірою залежатиме від здатності держави своєчасно виконувати власні фінансові зобов'язання перед банківською системою. Адже чим довше накопичуватиметься борг, тим більше навантаження відчуватимуть фінансові установи, що зрештою може вплинути як на темпи видачі нових кредитів, так і на загальну ефективність механізму державної підтримки бізнесу.
