Європейська дипломатія на межі: нова стратегія перед переговорами США та РФ
Європейські лідери заявили, що узгодили з президентом США Дональдом Трампом план дій на його зустріч із Володимиром Путіним. Головна умова — будь-які перемовини щодо завершення війни в Україні повинні починатися з припинення вогню та за участю Києва.
Перемовини відбулися у форматі відеоконференції, організованої канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. У них взяли участь Трамп, віцепрезидент США Джей Ді Ванс, президент України Володимир Зеленський, а також європейські лідери, зокрема прем’єр Італії Джорджія Мелоні.
За підсумками обговорень Трамп погодився на п’ять ключових принципів, які мають визначити рамки майбутніх контактів із Москвою:
Україна має бути за столом переговорів на всіх етапах процесу.
- Ніяких обговорень обміну територіями без попереднього припинення вогню.
- Без визнання російської окупації на законодавчому рівні.
- Гарантії безпеки для України, включно з правом на потенційне членство в НАТО.
- Посилення економічного тиску на РФ, якщо домовленостей не буде досягнуто.
Ці принципи були підтверджені як Мерцом, так і Зеленським, що відображає рідкісну єдність між Києвом та Вашингтоном у контексті перемовин.
Складна позиція Трампа та європейська обережність
Дональд Трамп відомий своєю непередбачуваністю у зовнішній політиці. Лише тиждень тому він погодився на поспішно організовану зустріч із Путіним на Алясці, що викликало занепокоєння у європейських союзників.
Хоча президент США підтримав гарантії безпеки для України, він уникає однозначних заяв щодо готовності Росії до миру. Трамп прямо визнав, що не впевнений у можливості переконати Путіна припинити атаки на цивільне населення.
Президент України чітко заявив під час зустрічі, що наміри Путіна далекі від миру.
"Наш колега Путін не хоче миру. Він хоче повністю нас окупувати", — наголосив Зеленський.
Таке попередження спрямоване на те, щоб убезпечити західних партнерів від надмірного оптимізму та утримати їх від небезпечних компромісів.
Європейські політики побоюються, що угода на невигідних умовах може лише підштовхнути Кремль до нових агресивних кроків. Існує ризик, що Росія після консолідації в Україні може почати дестабілізацію країн Балтії або інших членів НАТО.
Анна Заурбрей, редактор відділу міжнародної політики Die Zeit, зазначила:
"Є страх, що Путін відчує себе впевненішим, якщо отримає вигідну угоду, і спробує піти далі".
Європейські держави визнають: без США утримати фронт підтримки України буде важко. Американська військова допомога, розвіддані та економічний тиск на РФ залишаються ключовими чинниками.
Втім, нестабільність позиції Білого дому створює додаткові виклики. За словами європейських дипломатів, іноді все, що вони можуть зробити, — це «сподіватися і лестити Трампу», щоб утримати його на боці Києва.
Канцлер Фрідріх Мерц робить Україну центральним елементом своєї зовнішньої політики. З початку каденції він активно переконує США у важливості рішучих кроків для примусу Росії до переговорів.
Саме завдяки його дипломатичній активності було організовано широку коаліцію європейських лідерів, здатну впливати на Трампа.
Потенційні сценарії після зустрічі на Алясці
- Оптимістичний сценарій — Путін погоджується на припинення вогню та початок переговорів із повноцінною участю України.
- Сценарій замороженого конфлікту — бойові дії припиняються частково, але територіальні суперечки залишаються невирішеними.
- Негативний сценарій — Путін пропонує «мир» на умовах, які Київ не прийме, а Трамп схиляється до їх підтримки.
