Заборона російського газу знову стала предметом суперечок у Європі
Плани Європейського Союзу повністю відмовитися від російського природного газу з 2027 року викликають дедалі активніші дискусії серед представників енергетичної галузі. Попри офіційний курс Брюсселя на повне припинення імпорту російських енергоносіїв, частина експертів і керівників стратегічної інфраструктури закликає діяти обережніше.
Одним із найгучніших голосів у цій дискусії став керівник порту Більбао Іван Хіменес. Він вважає, що різка відмова від російського скрапленого природного газу (СПГ) може створити для Європи нові економічні та геополітичні ризики.
За його словами, скорочення імпорту має відбуватися поступово, адже одномоментне припинення поставок може негативно вплинути на енергетичну стабільність Європейського Союзу.
Чому в Європі заговорили про нову залежність
На думку Хіменеса, головна проблема полягає не лише у відмові від російського газу, а й у тому, хто стане його повноцінною заміною.
Якщо поставки з Росії припиняться надто швидко, Європейський Союз ризикує суттєво збільшити залежність від імпорту скрапленого природного газу зі США. Такий сценарій, на його переконання, також не можна вважати оптимальним із точки зору енергетичної безпеки.
«Нам потрібна більша стійкість», — наголосив керівник порту, підкресливши, що диверсифікація постачальників має залишатися головним принципом європейської енергетичної політики.
Російський СПГ знову нарощує присутність
Попри заявлену стратегію відмови від російських енергоносіїв, останні місяці демонструють протилежну тенденцію.
На тлі загострення ситуації на Близькому Сході імпорт російського скрапленого газу до Європи знову почав зростати. Причиною стали перебої на світовому енергетичному ринку, нестабільність логістичних маршрутів та побоювання щодо майбутніх поставок.
За словами Хіменеса, додатковим фактором залишається ціна. Російський СПГ часто є дешевшим за американський аналог, тому європейські імпортери прагнуть максимально збільшити закупівлі до моменту набуття чинності майбутньої заборони.
Офіційна позиція Іспанії залишається незмінною
Попри заяви представників галузі, уряд Іспанії підтримує курс Європейської комісії.
Міністерка енергетики Сара Аагесен Муньос наголосила, що нинішнє збільшення імпорту російського СПГ має тимчасовий характер і пов'язане насамперед із логістичними особливостями та нестабільною ситуацією на світовому газовому ринку.
За її словами, Європейський Союз цілком здатний повністю відмовитися від російського газу відповідно до затвердженого плану — з 1 січня 2027 року.
Таким чином, офіційний Брюссель поки не демонструє намірів переглядати власну енергетичну стратегію.
Як змінилася структура постачання газу до Європи
Останні кілька років суттєво змінили енергетичну карту Європи.
Після скорочення трубопровідних поставок із Росії значно зросла роль скрапленого природного газу. Одним із головних джерел поставок залишається проєкт «Ямал СПГ», через який значна частина російського газу продовжує потрапляти на європейський ринок.
Одночасно стрімко збільшилися поставки зі США. Якщо у 2021 році американський СПГ забезпечував лише близько 6% європейського імпорту, то зараз його частка зросла приблизно до 29%.
У результаті США стали другим найбільшим постачальником газу для ЄС після Норвегії.
Криза на Близькому Сході змінила баланс ринку
Додатковий вплив на ситуацію справило загострення безпекової ситуації на Близькому Сході.
Через ризики для судноплавства поблизу Ормузької протоки та скорочення поставок катарського СПГ європейським країнам довелося швидко шукати альтернативні джерела енергоресурсів.
Саме тому ЄС наростив закупівлі газу одразу з кількох напрямків — зі США, Норвегії, Алжиру та Росії.
За оцінками Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), лише з березня по травень імпорт російського СПГ до країн Євросоюзу збільшився приблизно на 25%, незважаючи на офіційні плани повністю відмовитися від російських енергоносіїв до 2027 року.
Чому питання газу залишається настільки складним
Європейська енергетична політика сьогодні балансує між двома стратегічними завданнями.
З одного боку, ЄС прагне мінімізувати залежність від російських енергоносіїв і зробити енергетичну систему більш стійкою до геополітичних ризиків.
З іншого — повна відмова від одного великого постачальника автоматично підсилює роль інших експортерів, що також може створити нові економічні та політичні виклики.
Саме тому дедалі більше представників галузі закликають до поетапного переходу, який дозволить уникнути різких цінових коливань, дефіциту ресурсів та формування нової односторонньої залежності.
Висновок
Дискусія навколо відмови від російського газу демонструє, що питання енергетичної безпеки Європи залишається значно складнішим, ніж проста зміна постачальника.
Поки Європейська комісія наполягає на повному припиненні імпорту російського газу з 2027 року, представники енергетичної галузі попереджають про необхідність зваженого підходу, який дозволить уникнути нових ризиків для економіки та забезпечити стабільність європейського енергетичного ринку.
