Після саміту в Алясці, де Дональд Трамп різко відмовився від спільної з ЄС вимоги щодо перемир’я, європейські лідери зробили спробу зберегти баланс. Вони опублікували заяви на підтримку України, але уникнули прямої критики Білого дому. Це демонструє складність нової дипломатичної реальності.
У документі, підписаному Британією, Францією, Німеччиною, Італією, Польщею, Фінляндією та керівництвом ЄС, йдеться про готовність посилювати санкції проти Росії та економічний тиск на її військову машину. Водночас там немає вимоги негайного припинення вогню, як було раніше.
Ще кілька днів тому Трамп обіцяв Зеленському й союзникам, що перемир’я стане обов’язковою умовою будь-яких переговорів. Але після зустрічі з Путіним він заявив, що відтепер віддає перевагу остаточній мирній угоді без попереднього припинення бойових дій. Такий підхід збігається з кремлівською позицією.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зазначив, що готовий підтримати США в забезпеченні безпекових гарантій для України, але підкреслив: економічний тиск на Росію буде зберігатися. Президент Франції Еммануель Макрон закликав пам’ятати, що Москва має історію невиконання зобов’язань.
Прем’єр Італії Джорджія Мелоні побачила «промінь надії» в тому, що Трамп підтримав італійську ідею гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО. За цією схемою Україна не стане членом Альянсу, але отримає колективний захист у випадку нової агресії.
Президент Володимир Зеленський утримався від прямої критики США, але наголосив, що «вбивства мають припинитися якнайшвидше». У пізнішій заяві він попередив: Росія може використати дипломатичний процес як прикриття для нової хвилі атак.
Зеленський нагадав союзникам, що Кремль часто застосовує тактику подвійної гри: одночасно веде переговори й посилює удари. Він підкреслив, що зростання атак у найближчі дні може стати спробою Москви покращити свої позиції перед потенційними переговорами.
Голова Європейської дипломатії Кая Каллас прямо заявила: Росія не має наміру завершувати війну найближчим часом. Вона підкреслила, що Захід має бути готовий до довготривалого протистояння, а санкції та військова допомога Україні повинні залишатися незмінними.
Фактично Європа підтримує Україну, але уникає прямого конфлікту зі США. Для Києва це означає складнішу дипломатичну гру: з одного боку – важлива підтримка союзників, з іншого – ризик, що Вашингтон може нав’язати власний сценарій.
Якщо мирна угода буде укладена без перемир’я, Росія отримає час і простір для продовження наступальних дій. Україна наголошує: тільки зупинка бойових дій і безпекові гарантії можуть стати основою тривалого миру. Будь-які інші варіанти створюють загрозу нової ескалації.
Європейські лідери опинилися в пастці між необхідністю зберігати єдність із Вашингтоном і бажанням захистити Україну. Трамп своєю відмовою від перемир’я підштовхує процес у напрямку, вигідному Кремлю. Для Києва це означає подальшу боротьбу на двох фронтах – військовому й дипломатичному.
