Переговори між Іраном і трьома провідними європейськими державами — Британією, Францією та Німеччиною — розпочалися в Стамбулі. Мета дипломатів — спробувати поновити обмеження на збагачення урану та уникнути нових ядерних загроз на Близькому Сході. Європейські країни наполягають на відновленні діалогу з США та поверненні до умов угоди 2015 року, яка обмежувала ядерну програму Тегерана в обмін на зняття санкцій.
Дія угоди завершується у жовтні 2025 року, і без прогресу існує ризик автоматичного повернення жорстких санкцій ООН та ЄС. Лондон, Париж і Берлін попередили, що дадуть Ірану час лише до кінця серпня для реальних кроків у бік нового компромісу. Інакше вони ініціюють механізм “snapback” для відновлення попередніх санкцій.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі визнав серйозні пошкодження ядерних об’єктів після ударів Ізраїлю, але підкреслив, що країна не відмовиться від права на збагачення урану, гарантованого Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Іран заявив, що у разі повернення санкцій може вийти з договору та припинити співпрацю з МАГАТЕ.
Адміністрація Дональда Трампа, як і уряд Ізраїлю, вимагають повного припинення збагачення урану. США пригрозили Ірану новими ударами, якщо Тегеран спробує відновити ядерну зброю. Проте експерти відзначають, що навіть атаки не можуть “стерти” знання, які Іран отримав у процесі збагачення.
Москва та Пекін залишаються формальними учасниками ядерної угоди 2015 року та підтримують Іран на міжнародній арені. Водночас їхні вето у Раді Безпеки ООН ускладнюють спільні зусилля Заходу з тиску на Тегеран.
Санкції вже призвели до важкої економічної кризи в Ірані: зростання цін, падіння національної валюти та дефіцит товарів. Європейські дипломати сподіваються, що загроза нових обмежень змусить Тегеран повернутися до конструктивних переговорів.
Експерти вважають, що шанс на новий компроміс є лише у разі продовження дії угоди на рік, щоб створити “вікно” для нових перемовин із Вашингтоном. Проте недовіра між сторонами залишається високою, а політичні ризики — значними.
