Напередодні історичної зустрічі в Алясці між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним світова дипломатія перебуває в напрузі. Україна, Європейський Союз і НАТО докладають максимум зусиль, щоб вплинути на позицію Вашингтона та не допустити домовленостей, які можуть поставити під загрозу територіальну цілісність України. Президент Володимир Зеленський попередив, що Кремль спробує використати переговори, аби представити Україну як головну перешкоду на шляху до миру. Київ наголошує: єдиний шлях до реального припинення війни — це негайне перемир’я без територіальних поступок і гарантії безпеки.
Європейські лідери, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, закликають США координувати будь-які кроки з союзниками. Вони наполягають, що кордони не можуть змінюватися силою, а агресор не повинен отримувати вигоду від війни. ЄС готує узгоджену позицію, яка включає посилення санкцій проти Росії, розширення військової допомоги Україні та чіткі безпекові гарантії. НАТО в особі Генсека Марка Рютте визначає саміт в Алясці як тест для Путіна на готовність до миру, хоча поки немає ознак, що Москва відмовляється від своїх максималістських вимог.
Віцепрезидент США Джей Ді Ванс підтвердив, що Білий дім працює над організацією тристоронньої зустрічі Трампа, Путіна та Зеленського, однак нагадав, що Путін раніше відмовлявся сідати за стіл переговорів з українським президентом. Трамп натякає на можливість “обміну територіями”, що викликає занепокоєння у Києві та Брюсселі. Українська влада вважає таку ідею неприйнятною, адже передача навіть частини земель без гарантій безпеки лише заохотить Росію до нової агресії.
Перед п’ятничним самітом Мерц ініціював термінову віртуальну зустріч європейських лідерів, Трампа, Зеленського та керівництва НАТО. Головні теми — умови перемир’я, статус окупованих територій і порядок потенційних переговорів. Європа прагне, щоб позиція України була почута і врахована, а будь-яке рішення не ухвалювалося “над головами” Києва та європейських столиць.
На цьому тлі бойові дії тривають. Росія здійснює масовані обстріли українських міст, зокрема в Запоріжжі, де поранено понад 20 людей. Зеленський наголошує, що такі атаки — доказ відсутності намірів Москви до миру. Він закликає США та ЄС посилювати санкційний і військовий тиск, щоб зупинити російську економіку та здатність вести війну.
Аналітики застерігають: навіть якщо в Алясці вдасться домовитися про перемир’я, Росія може використати його для перегрупування сил і відновлення наступу. Кремль не демонструє готовності відмовитися від ключових цілей — заборони вступу України до НАТО, зміни влади в Києві та демілітаризації країни. Це фактично означає капітуляцію, на що Україна не піде.
Ситуація перед переговорами нагадує дипломатичну гру з високими ставками, де кожен крок може вплинути на безпеку Європи на десятиліття вперед. США прагнуть зупинити війну, але ризикують потрапити в пастку, якщо підуть на компроміси, які ослаблять Україну. Європа ж намагається консолідуватися та говорити з Вашингтоном єдиним голосом, наголошуючи на важливості безпекових гарантій і недоторканності кордонів.
Напруження перед самітом зростає, і хоча лідери публічно говорять про прагнення миру, глибинна недовіра до намірів Кремля залишається. У Києві розуміють: майбутнє країни залежить не лише від результату переговорів, а й від того, наскільки Україна зможе зберегти підтримку союзників і запобігти угоді, яка поставить під сумнів її суверенітет. У п’ятницю світ побачить, чи зможе дипломатія знайти формулу миру без капітуляції.
