Напередодні саміту в Алясці віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив, що адміністрація Дональда Трампа намагається організувати зустріч за участі президента Росії Володимира Путіна, президента України Володимира Зеленського та самого Трампа. Мета – пошук шляхів завершення війни в Україні.
За словами Венса, однією з головних перешкод було небажання Путіна сідати за один стіл із Зеленським, але нібито цю позицію вдалося змінити. Він наголосив, що Білий дім працює над деталями розкладу, щоб три лідери змогли зустрітися.
Зеленський у соцмережах заявив, що Росія затягує бойові дії, відмовляється зупиняти вбивства і прагне виграти час для покращення позицій на фронті. Він підкреслив, що питання, які стосуються України, повинні вирішуватися за участі Києва.
Поки що зустріч Трампа з Путіним запланована без присутності української сторони, але остаточне рішення може бути змінено. Трамп раніше заявляв про можливість "обміну територіями" в рамках мирної угоди, що викликало жорстку реакцію Києва, який категорично відкидає поступки без гарантій безпеки.
Генсек НАТО Марк Рютте назвав майбутній саміт випробуванням для Путіна і шансом перевірити, наскільки він серйозно налаштований щодо миру. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що будь-які переговори, зокрема з можливими територіальними змінами, не повинні проходити без участі України та Європи.
Посол США при НАТО Метью Вітакер не виключив, що Зеленський може приєднатися до переговорів у п’ятницю, але підкреслив, що остаточне рішення за Трампом. Він зазначив, що час на ухвалення рішення ще є.
Венс також заявив, що США більше не фінансуватимуть оборону України напряму. На його думку, американці втомилися від витрат на цю війну. Адміністрація Трампа готова, щоб Україна купувала американську зброю, але за кошти європейських союзників або власні ресурси.
Раніше, у липні, адміністрація Трампа та НАТО домовилися про постачання Україні американських систем ППО Patriot, ракет і боєприпасів. За цією угодою, оплату мають здійснити країни НАТО, щоб допомогти Києву зміцнити оборону.
Такі заяви свідчать про зміну пріоритетів США: замість фінансування війни — акцент на дипломатичному врегулюванні та перекладанні витрат на союзників. Це відповідає політиці Трампа щодо зменшення навантаження на американський бюджет і водночас збереження впливу у вирішенні конфлікту.
Україна ж наголошує, що будь-які мирні домовленості мають базуватися на реальних гарантіях безпеки, відновленні територіальної цілісності та недопущенні повторення агресії. Європейські столиці підтримують цю позицію, побоюючись, що поспішні компроміси можуть створити небезпечний прецедент.
Самі ж переговори в Алясці залишаються у фокусі світової дипломатії. Від того, чи вдасться залучити Україну до процесу, залежить не лише майбутнє війни, а й стабільність євроатлантичного простору.
